Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Існує разючий контраст між молодим Потебнею до 1863 року ( <g/> розділ 4 <g/> ) і Потебнею в зрілому віці ( <g/> розділ 5 <g/> ) <g/> .
doc#62 А свідки поетового життя до 1924-го ледве чи ще є серед живих <g/> .
doc#72 Після виборів 1928 р. українських послів у Сеймі стало 48 ( <g/> з них 8 від Волині <g/> ) <g/> , а сенаторів — 11. ( <g/> Для порівняння згадаємо <g/> , що всіх послів у Сеймі до 1935 р. було 444 <g/> , після 1935 р. — 208 <g/> ; членів Сенату — 96 <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> Невеликії п'ять років <g/> , від 1931-го <g/> , коли я закінчив студентські літа в ХПІПО <g/> , до 1936-го <g/> , коли я вступив до аспірантури — про що пізніше <g/> , — багато в Харкові лиха наробили <g/> . </p>
doc#38 , у вступній статті до « <g/> Конотопської відьми <g/> » Квітчиної <g/> , 1926 <g/> ) <g/> , Юрій Савченко в його блискучій статті про розповідь у творчості Квітки- Основ'яненка ( <g/> при другому томі творів Квітки під ред <g/> .
doc#97 » <g/> , наука наукою <g/> , а все підпорядковане розвідці <g/> , — на далеку мету — завданню здобути Індію <g/> , її багатства й вихід до « <g/> теплих морів <g/> » <g/> …
doc#45 В автобіографічному листі до Адольфа Патери ( <g/> 1886 <g/> ) він пише <g/> : « <g/> По происхождению с отцовской и материнской сторони я принадлежу к тому меньшинству Малороссийского козачества <g/> , которое в течение XVIII века получило права Российского дворянства <g/> " ( <g/> Лешка 56 <g/> ) <g/> ; " <g/> В раннем детстве подолгу живал на другом хуторе <g/> …
doc#20 Коли влітку 1952 року я приїхав до Америки <g/> , Юрко був уже « <g/> старим американцем <g/> » <g/> , і ми зустрілися <g/> , як рідні <g/> .
doc#80 У цій настанові Домонтович стоїть близько до Анатоля Франса <g/> , і подібність його до останнього критики відзначали не раз <g/> , не заходячи завжди в докладнішу аналізу <g/> . </p>
doc#47 Народжений на межах Далмації й Паннонії ( <g/> звідси легенда про його слов'янськість <g/> ) <g/> , він був кинений долею й темпераментом до Антіохії <g/> , до Костянтинополя <g/> , до папського двору в Римі <g/> , а останні 34 роки свого життя провів у Вифлеємі <g/> , де тільки бурхливі історичні події доби час від часу порушували спокій його чернечого життя <g/> .
doc#92 Він усе своє американське життя « <g/> приєднувався <g/> » — до атомових фізиків <g/> , до новітніх акустиків <g/> , до афазіологів <g/> , до відкривачів візантійської музики <g/> , до філософії Чарлза Пірса <g/> , до теорії комунікації <g/> …
doc#30 А тут ще Ви підклали дров до багаття згадкою про появу тома Статтів гарвардського походження <g/> , якого я не маю і ніколи не матиму <g/> , бо ще 1934 року мій тоді головний начальник Наум Каганович7 прорік мені <g/> : Вы юноша дерзкий <g/> .
doc#27 Насамперед важить обставина <g/> , вже згадувана тут <g/> , — що до багатьох своїх адресатів Куліш писав часом по-українськи <g/> , а часом російською мовою <g/> , через це українськомовні листи становлять собою тільки порозривані ланки з цілісного ланцюга <g/> .
doc#71 Порівняно з Кулішем <g/> , Шевченко ближче стоїть до традицій давньої київської літературної мови <g/> , що тяжіла до поєднання народної мови з церковнослов'янською ( <g/> звісно <g/> , в дуже різних пропорціях <g/> ) <g/> ; натомість Куліш стоїть ближче до барокової традиції на позір хаотичного сполучання різнорідних елементів <g/> , хоча в теоретичних заявах він радше схилявся до іґнорування української мовної практики XVII ст <g/> .
doc#47 У тризбірковій « <g/> Княжій емалі <g/> » первісна « <g/> Княжа емаль <g/> » ( <g/> 1941 <g/> ) має чимало поетичних перегуків з українськими пражанами <g/> , але збільшення фолкльорного струму <g/> , чимраз відчутнішого <g/> , особливо в « <g/> Веселці <g/> » ( <g/> після 1941 <g/> ) <g/> , не можна не поставити в зв'язок із пражанами чеськими <g/> , від Ербена до Бендла й Явора <g/> . </p>
doc#63 З одного боку <g/> , конкістадорство <g/> , бич політичного памфлету і сатири <g/> , інтерес до політичної здободенности <g/> , гіперболічне нагнітання жахів і контрастів <g/> , вольовість і заклик до боротьби <g/> , до дії <g/> , до невпинного руху <g/> , войовничість і жорстокість <g/> , заперечення всякого спокою і миру — </p><p> Ти <g/> , яка пасла отари <g/> , - Геть іди від мрійних меж <g/> ! </p>
doc#45 <p> Другий лист до Біликова стосується збереження національної культури <g/> .
doc#38 Показує <g/> , чому багато письменників того часу <g/> , може в 1927 році опозиційних до режиму такою самою мірою <g/> , як ваплітяни <g/> , — не пристали й не могли пристати до Вапліте <g/> .
doc#30 <p> Ну <g/> , от <g/> , до Ваших до нас заохот я додав пару дещиць <g/> .
doc#81 Тут був Університетський сад <g/> , кінчалася вулиця <g/> , трохи не дійшовши до великого Міського парку <g/> .