Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 Чи знайдеться напівлегендарна " <g/> Оксана <g/> " для біографії Маланюка <g/> ?
doc#62 Писали тоді переважно " <g/> для дітей <g/> " <g/> .
doc#72 Той факт <g/> , що українізацію сильніше спонукали причини зовнішні <g/> , що навіть в середині країни на ній наполягали більше в ВКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , ніж КП ( <g/> Б <g/> ) У <g/> , що вона не виникла як масовий рух <g/> , — пояснює її силу і слабкість — про що мова далі <g/> , — а пізніше розмірно безболісне ( <g/> для партії <g/> ) її припинення <g/> .
doc#74 Той факт <g/> , що українізацію сильніше спонукали причини зовнішні <g/> , що навіть всередині країни на ній наполягали більше з ВКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , ніж КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що вона не виникла як масовий рух <g/> , - пояснює її силу і слабкість - про що мова далі <g/> , - а пізніше розмірно безболісне ( <g/> для партії <g/> ) її припинення <g/> .
doc#72 Вихованці російських шкіл <g/> , полонені мали нагоду читати українські книжки й газети ( <g/> для полонених видавалися окремі українські газети <g/> : “ <g/> Розвага <g/> ” у Фрайштадті <g/> , “ <g/> Розсвіт <g/> " у Раштаті <g/> , “ <g/> Шлях <g/> ” у Зальцведелі <g/> ) <g/> , слухати курси українською мовою <g/> , а менше грамотні — навчитися читати й писати по-українському <g/> .
doc#6 Щоб почати з менш радикального <g/> , з того <g/> , що можна знайти й у Кріґгофа ( <g/> для прикладу <g/> ) <g/> , — подибуємо в Курилика речі без будь-якого “ <g/> послання <g/> ” <g/> , речі суто мистецької проблематики до натюрмортів включно <g/> .
doc#40 <p> 6. Підрядні речення мети ( <g/> фінальні <g/> ) стосуються прямо або через відповідник до присудка головного речення <g/> , відповідаючи на запитання обставин мети ( <g/> для чого <g/> ?
doc#25 <p> У ( <g/> 1 <g/> ) Михальчук з незвичайною сумлінністю опрацював приступні йому матеріяли <g/> , — головне анкети з 61 питанням <g/> , розіслані Південно-західнім відділом Російського географічного товариства <g/> , — виявивши ту велику самодисципліну науковця <g/> , про катастрофічні наслідки браку якої він писав у ( <g/> 6 <g/> , 125 <g/> ) <g/> : “ <g/> Якось увійшло в звичку досить легко ставитися до окреслення й розв'язання навіть найістотніших ( <g/> для філології — Ю.Ш. <g/> ) питань і вживати при цьому часто засобів найвищою іноді мірою некритичних і недисциплінованих <g/> .
doc#72 <p> Все це разом <g/> , а зокрема антиукраїнський терор <g/> , виправданий фразою Сталіна про “ <g/> місцевий націоналізм <g/> ” як головну небезпеку ( <g/> для самого існування </p><p> Радянського Союзу <g/> ) та безоглядна централізація влади не могла не вплинути на статус і на вживання української мови <g/> .
doc#72 <p> Після окупації Галичини <g/> , Волині й Буковини населення радянської України мало можливість <g/> , хоч і дуже обмежену ( <g/> для подорожі туди треба було дозвіл НКВД <g/> ) <g/> , відчути цілковито відмінний статус української мови на тих територіях <g/> : розмовляти по-українському було ознакою гордости й виклику <g/> .
doc#72 звук г зник був з української мови і в своїх <g/> , і в доти позичених словах <g/> ) <g/> , на Західній Україні під польським впливом набули ль та ґ. </p><p> Таким чином <g/> , з кількома винятками <g/> , всі чужі слова на центрально-східних українських землях мали л чи ль <g/> , як у російській мові <g/> , а російське д послідовно передавалося через з <g/> ; на Західній Україні всі чужі слова мали ль та ґ ( <g/> для західного д <g/> ) <g/> .
doc#10 Тим то значення ( <g/> 16 <g/> ) для східно слов'янського мовознавства — більше <g/> , ніж думала сама авторка <g/> .
doc#72 розділ 7 <g/> ) для всіх писаних і друкованих текстів <g/> .
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#16 <p> Правда <g/> , при цьому вісниківство розпалювало часом надмірний шовінізм і доводило ненависть до такого градусу <g/> , при якому стають неможливими навіть ті компроміси з окремими групами росіян ( <g/> не кажучи вже про руськомовних українців <g/> ) <g/> , які могли б відколоти ці групи від загального протиукраїнського фронту росіян і <g/> , отже <g/> , були б корисні ( <g/> а в певних умовах доконечні <g/> ) для успіху української справи <g/> .
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#70 Мав рацію і мій сьогоднішній сусід Іван Дзюба <g/> , коли витяг із небуття-забуття братів Карпенків — втілення графоманства і малоросійської безграмотности й примітивізму <g/> , хоч тексти їхні <g/> , цих братів <g/> , дають добрий ґрунт малоросам ( <g/> здебільшого того ж рівня <g/> ) для глузування з не любої їм української мови <g/> , — бо було <g/> .
doc#69 Мав рацію Іван Дзюба <g/> , коли витяг з небуття-забуття братів Карпенків <g/> , живе втілення малоросійської безграмотности й примітивізму <g/> , хоч тексти їхні дають добрий ґрунт малоросам ( <g/> здебільшого того ж рівня <g/> ) для глузування з нелюбої їм української мови <g/> .
doc#97 згадку <g/> . </p><p> Перетворення на homo sovieticus для людей мого покоління ( <g/> народжених 1908 <g/> ) <g/> , для людей <g/> , що потім жили роками на Заході <g/> , совєтизація — глибока рана <g/> . Для