Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Друга світова війна в її початках 1939 і 1941 років у Франції <g/> , й Англії <g/> , і Польщі <g/> , а за два роки — Росії <g/> , виростала з приречености <g/> , болю й відчаю <g/> .
doc#0 Розмова <g/> , якщо назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти годин <g/> , два « <g/> службовці <g/> » явно потребували чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> .
doc#0 Розмова <g/> , якщо назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти годин <g/> , два « <g/> службовці <g/> » явно потребували чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> .
doc#0 Ще день чи два тому це були комерсанти <g/> , офіцери <g/> , поміщики <g/> , фабриканти <g/> , священики <g/> , усі класові вороги <g/> , а тепер це називалося боротьба кляс <g/> .
doc#0 У програму входило повернутися до Львова <g/> , сховатися на якихось півтора чи два місяці на засніженій Лемківщині <g/> , перекрочити Словаччину і опинитися в Австрії <g/> .
doc#0 <p> Не ступнув він і ста кроків <g/> , як до нього підскочили два молодики в цивільному <g/> .
doc#0 Змітаючи перешкоди на своїй дорозі <g/> , він поглинав два штамґеріхти <g/> . </p>
doc#0 « <g/> Політизованих <g/> » чисел « <g/> Дозвілля <g/> » вийшло одне чи <g/> , може <g/> , два <g/> , не читав їх майже ніхто <g/> .
doc#0 <p> Із чотирьох можливих шляхів суспільного розвитку два прямо ведуть до катастрофи <g/> : нищення інших і нищення себе <g/> .
doc#0 , та таки Швейк — тут ці два сходяться <g/> .
doc#0 <p> У Харкові є два пам'ятники Сковороді <g/> , обидва серйозні — один на місці фортеці козацьких часів <g/> , другий у Салтові — прикраса педагогічного інституту ( <g/> чи то пак університету <g/> ) <g/> .
doc#1 У вірші « <g/> Хоча лежачого не б'ють <g/> » є щонайбільше три церковнослов ЯН13МИ ( <g/> « <g/> скорб <g/> » <g/> , « <g/> печаль <g/> » <g/> , « <g/> пси <g/> » <g/> , - два останні не обов'язково </p><p> належать до цієї категорії <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> О люди <g/> !
doc#1 23. </p><p> В останній період своєї творчости Т. Шевченко усвідомлює і засуджує два гріхи людства <g/> .
doc#1 Від колишньої залишилося два елементи <g/> : безмежна любов до України і віра в її особливе призначення як зачинателя нового устрою <g/> , але тепер цей устрій не обмежується слов'янами <g/> , а поширюється на все людство <g/> . </p>
doc#2 З цього погляду поезія Лятуринської — повна протилежність поезії Осьмачки <g/> , це два полюси нашої поезії сьогодні <g/> . </p>
doc#3 Особливу увагу приділено порівняно недавній мініреволюції в синтаксі українського числівника — появі конструкцій типу двоє речень і витісненню старіших конструкцій типу два речення <g/> .
doc#3 в творах українського красного письменства чимраз частіше і послідовніше замість панівної перед тим конструкції типу два речення ширяться конструкції типу двоє речень <g/> .
doc#3 1871 <g/> ) <g/> , замість панівного перед тим два вуха ( <g/> або вуші <g/> ) <g/> .
doc#3 Такі конструкції — двоє замість два <g/> , іменник середнього роду в родовому множини замість називного множини ( <g/> рідше — двоїни <g/> ) цілковито панують у творах Ів <g/> .
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .