Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Від квітня і далі чимраз ясніше проймала тривога <g/> .
doc#1 Читаємо далі <g/> : </p><p> А думи гордії розвіє <g/> , </p><p> Як ту сніжину по степу <g/> ! </p>
doc#2 Так ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і все складніші інструменти приєднувалися <g/> , і наприкінці дудки вже не чути <g/> , грає потужна оркестра скрипок <g/> , флейт <g/> , труб <g/> , арф і дзвіночків <g/> , — але в суті речі це все та сама тема <g/> .
doc#3 Мовознавчі « <g/> астрономи <g/> » далі підраховували літери чи там суфікси на шпальтах одинад- цятитомового словника <g/> .
doc#4 Та про це докладніше далі <g/> . </p>
doc#5 Ми побачимо це далі <g/> . </p>
doc#6 Одержимістю <g/> , що водила рукою кожного з них <g/> , не давала хвилини заспокоєння й гонила далі й далі <g/> . </p>
doc#7 До чого стосується « <g/> немов би спогад <g/> » і так далі <g/> : чи це шлях слав гомін <g/> , немов спогад <g/> ?
doc#8 Упевнившись <g/> , що він говорить серйозно <g/> , і муслячи п'ятерицю слиною <g/> , вона перегортає сторінки далі <g/> » <g/> .
doc#9 Вона-бо мала перед тим і обіцяла мати далі вирішальний вплив на ввесь дальший розвиток української літературної мови <g/> .
doc#10 Проти російського слова вони подавали спершу його прямий український відповідник <g/> , а далі більш-менш повно українську синоніміку цього відповідника <g/> .
doc#11 Якщо нема характерів <g/> , ідей <g/> , якщо фабула обернена на саму себе <g/> , якщо раз-по-раз — зараз покажу це <g/> , — монтаж чужорідностей <g/> , чому вся ця латанина <g/> , наче й не назвеш її будовою <g/> , — чому вона не розсипається <g/> , чому — читаєш далі і не кинеш — і дочитуєш <g/> , — і твориться певне враження міцної структури <g/> , і чому так твердо <g/> , як у шпенґлерівсько-вельфлінівському empor Готичного собору <g/> , формується висновок-підсумок <g/> , як скеля непорушний <g/> , як Лютерів « <g/> Die feste Burg ist unser Gott <g/> » <g/> , як наше « <g/> Гей не дивуйте <g/> , добрії люди <g/> » <g/> , як французька Марсельєза <g/> , і його вже сказав Тичина <g/> , сказав ще 1917 року <g/> : « <g/> Я — дужий народ <g/> , Я молодий <g/> » <g/> ? </p>
doc#12 : вчорашній <g/> , справжній <g/> , а далі такі головніші прикметники <g/> : братній <g/> , будній <g/> , верхній <g/> , вечірній <g/> , всесвітній ( <g/> але освітній і освітний <g/> ) <g/> , городній <g/> , давній <g/> , дорожній <g/> , достатній <g/> , дружній ( <g/> дружня держава <g/> , — але і дружний — дружна робота <g/> ) <g/> , житній <g/> , задній <g/> , західній <g/> , крайній <g/> , кутній <g/> , літній <g/> , майбутній <g/> , могутній <g/> , мужній <g/> , нижній <g/> , новітній <g/> , обідній <g/> , осінній <g/> , останній <g/> , передній <g/> , пізній <g/> , порожній <g/> , присутній <g/> , ранній <g/> , самотній ( <g/> і самітний <g/> ) <g/> , середній <g/> , синій <g/> , спідній <g/> , сторонній <g/> , сусідній <g/> , східній <g/> , художній <g/> . </p>
doc#14 Стан такий <g/> , що тільки Маланюк сьогодні в нашій поезії може піти далі від Маланюка <g/> . </p>
doc#15 <p> Навівши далі загальновідомий тепер вірш А. Фета " <g/> Шопот <g/> , робкое дыханье <g/> …
doc#16 <p> Чи треба провадити далі ці зіставлення <g/> ?
doc#17 Куліш не жаліє старої України <g/> , бо він знає і бачить <g/> , що вона себе вичерпала і далі існувати <g/> , як дотепер <g/> , не може <g/> .
doc#18 Так і те <g/> , що йде далі <g/> , — писане рукою і серцем одного читача <g/> , хоч він намагався вчитатися в твір більше <g/> , аніж вчитати себе в нього <g/> . </p>
doc#19 Видно <g/> , тягне його до літератури <g/> , бо <g/> , мавши юридичну освіту <g/> , він усе таки три роки викладає « <g/> словесность <g/> » у « <g/> екатеринодарском мариинском женском училище <g/> » <g/> , а далі невідомі нам обставини змушують його таки перейти до важкої й нелюбимої судової праці <g/> .
doc#20 Радості від зустрічі не було кінця <g/> , і так само <g/> , як я <g/> , він був поглинений думкою — що далі <g/> .