Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 він — незвичайний <g/> , саме в своїй пересічності <g/> » <g/> ?
doc#80 <p> Зрештою Домонтович сам називає свого вчителя <g/> , і не тільки в автобіографії <g/> , де каже про те <g/> , іцо він перекладав де-Ренье <g/> , а й безпосередньо в « <g/> Дівчині з ведмедиком <g/> » ( <g/> він взагалі часто називав свої джерела й зразки <g/> ) <g/> , супроводжуючи визнання характеристичними домонтовичівсько-де-реньєвськими епітетами <g/> : « <g/> На долішній поличці поставлено українське йшло <g/> , що одлива райдужним блиском <g/> .
doc#81 Моє гріхопадіння сталося — не з мого погляду <g/> , я готовий був боронити мого найкращого приятеля беззастережно ( <g/> він працював у цей час у Полтаві <g/> , в педагогічному інституті <g/> , а поштою ми тоді перестали користатися <g/> ) <g/> , — а з погляду « <g/> товариша <g/> » Галицького — коли зайшла мова про Лева Юхимовича Догадька <g/> .
doc#52 ) Російська громадська думка <g/> , російська преса <g/> , один з головних адресатів статті <g/> , до кого можна б застосувати mutatis mutandis слова Блока ( <g/> він писав це як звертання Росії до Европи <g/> , пробую переадресувати це до Росії <g/> ) <g/> , — </p><p> Вот срок настал <g/> .
doc#8 Голова сесії <g/> , один з відомих наших мовознавців <g/> , пояснив після доповіді <g/> , що припущення Петрова є фантастичні <g/> , бо ( <g/> він так і сказав <g/> : « <g/> бо <g/> » <g/> ) Ян Розвадовський пояснив назви річок так і так <g/> .
doc#84 Мій друг-неоклясик ( <g/> він живе разом зі мною на острові <g/> ) закінчував нову редакцію свого старого оповідання <g/> , доводячи його до найбільшої вивершености <g/> .
doc#81 Як приклад постійно наводилося <g/> , що от <g/> , мовляв <g/> , в околицях Харкова росте багато журавлини ( <g/> він називав її зрозійська клюквою <g/> ) <g/> , вона дуже корисна <g/> , а ніхто її не збирає й не використовує <g/> , а якби краєзнавство було в пошані <g/> , то так не було б. Лекції його були безсистемні <g/> , а часто й беззмістовні <g/> , етнографії ми від нього не навчилися ані на копійку <g/> , але що лишило сильне враження — це був його будиночок на Лермонтовській вулиці <g/> , де місто кінчалося й починалися поля <g/> .
doc#92 . </p><p> Про те <g/> , що Білодід буде на конгресі <g/> , я наперед не знав ( <g/> він був малоймовірний учасник <g/> , не мав він ані праць із загального мовознавства <g/> , ані не
doc#37 Для Самчука це була велика література <g/> , під якою <g/> , мабуть <g/> , він розумів писання романів типу « <g/> Войны и мира <g/> » або й ( <g/> він не гребував і цим <g/> ) « <g/> Gone with the Wind <g/> » <g/> .
doc#92 , ніхто <g/> , за винятком Унбеґауна <g/> , що пробував апелювати до шляхетности інших колег ( <g/> він не був американцем <g/> , а до того ж <g/> , як він сам любив підкреслювати <g/> ,
doc#92 Особисто я нікого з них не знав <g/> , за винятком хіба Ерта Кайперса <g/> , та й і з ним знайомство було тільки короткочасне ( <g/> він викладав якийсь час у Колюмбійському університеті <g/> , але в відділі мовознавства <g/> , а не славістики <g/> ) і давно перервалося <g/> .
doc#81 Коли 1943 року <g/> , перед відступом німців <g/> , я ладнався тікати на захід <g/> , я хотів попередити про статус Файбишенка — Булаховського <g/> , коло якого він крутився ( <g/> він навіть вступив до мовної аспірантури перед війною <g/> ) <g/> .
doc#81 В усіх цих фільмах дратувала статичність <g/> , відмова від сюжетної лінії ( <g/> він покохав її <g/> , вона забила його <g/> …
doc#72 <p> Мирний був проти будь-якої неукраїнської тематики в українській літературі ( <g/> він <g/> , приміром <g/> , не схвалював кримські оповідання Коцюбинського <g/> ) <g/> ; проти перекладів ( <g/> хоч сам переклав “ <g/> Короля Ліра <g/> ” <g/> , та ніколи його не друкував <g/> ) <g/> ; проти не-народних слів <g/> , включно з позиченими словами ( <g/> “ <g/> слова <g/> , котрі народ не вживає <g/> , такі як нерви <g/> , енерґія <g/> " <g/> ) <g/> , а обстоював послідовну чистоту народної мови в літературі ( <g/> Мирний 491 <g/> , 461 <g/> ) <g/> .
doc#84 Ґлєб Успенський порівнював такі методи ( <g/> він їх знав тільки в примітивних зародках <g/> ) з ловлею оселедців <g/> , коли ті зграями пливуть метати ікру <g/> .
doc#9 Південно-східні говірки зліквідували чергування приголосних у першій особі однини дієслів II дієвідміни ( <g/> ходю <g/> , молотю <g/> , возю <g/> , носю <g/> ) <g/> , втратили закінчення -ть у третій особі однини тих-таки дієслів не під наголосом ( <g/> він ходе <g/> , носе <g/> ) <g/> .
doc#78 Південно-східні говірки зліквідували чергування приголосних у першій особі однини дієслів 2 дієвідміни ( <g/> ходю <g/> , молотю <g/> , возю <g/> , носю <g/> ) <g/> , втратили закінчення -ть у 3 особі однини тих таки дієслів не під наголосом ( <g/> він ходе <g/> , носе <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Наголос числівника один регулюється правилами займенникового наголосу ( <g/> він скрізь на останньому складі <g/> , тільки в родовому і орудному відмінку жіночого роду однини і в оруд- </p><p> ному відмінку множини — на передостанньому <g/> , як у займенника той <g/> ) <g/> , а наголос числівників тисяча <g/> , мільйон <g/> , мільярд <g/> , як у іменників <g/> , нерухомий ( <g/> На Західній Україні в числівнику тисяча в множині наголос пересувається на закінчення <g/> : тисячі — тисяч — тисячам <g/> …
doc#46 За це він нападав навіть на Самчука <g/> , з яким підтримував приязнь і взаємодовір'я. Бажанський <g/> , — казав він <g/> , — ні на що не здатний <g/> , він <g/> , як і Янів <g/> , — типові львівські самозакохані позери-балакуни <g/> , друкувати їх не слід <g/> , вони ніколи нічого путящого не напишуть ( <g/> він не дуже любив галичан <g/> ) <g/> .
doc#80 Цей епізод викладений самою Маґдою фон Гаттінґберґ <g/> , з численними й довгими уривками з листів Рільке до неї ( <g/> він звав її Бенвенута <g/> ) у її книжці <g/> : Magda von Hattingberg <g/> , « <g/> Rilke und Benvenuta <g/> .