This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#76 | їхню нижчість <g/> . Виняток він ладен був зробити ( <g/> | все | ж таки ліберал <g/> ! <g/> ) хіба для фінів і поляків <g/> . |
doc#30 | блакиттю й жовтячкою на труну великого Карла ( <g/> | все | таки чверть століття воював з великим Петрухою |
doc#40 | прикметниках і прислівниках другого ступеня ( <g/> | все | більший <g/> ) <g/> ; частка то може набирати відтінку |
doc#9 | , що починає творитися з початку 60 рр <g/> . <g/> , | все | це пробиває мур і розпочинає чимраз активніші |
doc#24 | , доважками тощо <g/> , при всій своїй мозаїчності 1 <g/> , | все | таки тримає це все не тільки на нитці |
doc#94 | « <g/> нація <g/> » <g/> , і « <g/> простолюд <g/> » <g/> , і просто « <g/> населення <g/> » <g/> , | все | <g/> , що народилося на « <g/> певній території <g/> » <g/> , і <g/> , |
doc#29 | Характерно <g/> , однак <g/> , що <g/> , за винятком « <g/> Прологу <g/> » <g/> , | все | прийнятне <g/> , але побічне не було працею самого |
doc#28 | , попри всю свою життєвість і актуальність <g/> , | все | таки та доба починає вже переходити в історію <g/> , і |
doc#41 | з книжки все <g/> , що належить до анекдоти <g/> , | все | фабульне <g/> . Лишиться ще дуже багато <g/> , і це багато і |
doc#9 | в банк по ділу <g/> » — Ч. 256 <g/> ; рос <g/> . по делу <g/> ) <g/> . Як бачимо <g/> , | все | це слова або конструкції <g/> , живцем перенесені з |
doc#81 | , я мріяв про високу школу <g/> . Але <g/> , з другого боку <g/> , | все | моє виховання готувало мене до виконання <g/> , не до |
doc#81 | їх у цілості <g/> , коли поблизу детонує бомба <g/> , | все | місто протягом кількох годин стояло на лутках <g/> , |
doc#58 | фактично <g/> : Усе <g/> , що буде далі <g/> , справді було <g/> , | все | це фіксація справжнього <g/> . Я читав її <g/> : Усе <g/> , що |
doc#48 | шлях <g/> ! ( <g/> « <g/> Гість <g/> » <g/> ) <g/> . А тут — у країні — все винищене <g/> , | все | зруйноване <g/> . Трагічним узагальненням остання |
doc#49 | Шевченковим вишневим садком <g/> . Це <g/> , власне <g/> , | все | не переспіви <g/> , а далекі перегуки <g/> . Це асоціяції <g/> , |
doc#40 | улан <g/> , як кукла <g/> , шаблю додолу впустивши <g/> , | все | нижче хилився та нижче <g/> » ( <g/> Тич <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> Окремі типи |
doc#45 | останні роки життя вченого <g/> . Потебня <g/> , пише він <g/> , | все | більше й більше " <g/> разочаровьівался в |
doc#4 | , бо <g/> , кажучи словами самої поетки в тому ж вірші <g/> , | все | це « <g/> вічний міт в серцях мандрівних злидарів <g/> » <g/> . |
doc#40 | , коржі <g/> , харчовник <g/> , збурився <g/> , коногон і т. д. <g/> , | все | це суто українські слова <g/> , що стали термінами |
doc#40 | ознаки в часі ( <g/> чимраз <g/> , щораз <g/> , дедалі <g/> , | все | <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Комори й хижки <g/> , льох — були тут багато |