Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 , доважками тощо <g/> , при всій своїй мозаїчності 1 <g/> , все таки тримає це все не тільки на нитці
doc#94 « <g/> нація <g/> » <g/> , і « <g/> простолюд <g/> » <g/> , і просто « <g/> населення <g/> » <g/> , все <g/> , що народилося на « <g/> певній території <g/> » <g/> , і <g/> ,
doc#9 в банк по ділу <g/> » — Ч. 256 <g/> ; рос <g/> . по делу <g/> ) <g/> . Як бачимо <g/> , все це слова або конструкції <g/> , живцем перенесені з
doc#66 в « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , а потім <g/> , прийшовши додому <g/> , все таки <g/> … витягнути книжку і перечитати твір <g/> . Тоді
doc#56 дикуна з сучасного великого міста <g/> . Звісно <g/> , все це культивоване <g/> , навмисне <g/> , а значить — нова
doc#81 . Але тоді ж <g/> , від осени <g/> , а особливо зими <g/> , все яснішою ставала приреченість німецької
doc#79 , бо – « <g/> гроші круглі <g/> , земля кругла <g/> , все кружляє <g/> , все котиться <g/> , і голова котиться <g/> . Вона теж кругла <g/> » <g/> .
doc#81 висувалися з-під снігу рука <g/> , нога <g/> , обличчя <g/> , все тіло <g/> … Я пройшов стадію схуднення і був уже
doc#81 всіх дотеперішніх літературних організацій <g/> , все таки журнали виходили і були чимсь заповнені <g/> .
doc#28 усього світу взагалі <g/> . Все позірне <g/> , все марне <g/> , нічого справді нема – ось ніби висновки
doc#24 підсумовував <g/> . Тут треба було все продумати <g/> , все зважити <g/> , і все оцінити <g/> , і встановити
doc#26 літератури писати ставало чимраз простіше <g/> , все більше постатей і подій з неї усувалося <g/> .
doc#15 , тиск людей <g/> , ціле пекло роботи <g/> . Все рушається <g/> , все живе <g/> , все таке принадне <g/> . </p><p> ( <g/> М. Коцюбинський <g/> ) </p><p> III </p>
doc#15 , про яку нам ще доведеться далі сказати <g/> , все ж практично не відрізняє ні називних речень <g/> , ні
doc#15 та концепція <g/> , яка покладена в основу статті <g/> , все ж виявляється досить помітно - і не може
doc#59 портрету проймають пейзаж <g/> , все впадає в усе <g/> , все тече єдиним суцільним потоком <g/> . Ось один з
doc#68 , інші моменти <g/> , на це нема ради <g/> . Розуміючи це <g/> , все таки наважуюся хоч згадати те <g/> , що виглядає <g/> ,
doc#47 , у тій другій ( <g/> хронологічно — першій <g/> ) ілюзії <g/> , все було спрямоване на те <g/> , щоб свідомо й підсвідомо
doc#50 вже не колективними <g/> , а індивідуальними <g/> , все таки відтуляють людині якийсь прозір у
doc#48 Европи <g/> . </p><p> Зникло — принаймні з поверхні життя - все те <g/> , що споконвіку становило добрі властивості