This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 | знання потоплено в крові <g/> . Який відсоток ще ( <g/> чи | вже | <g/> ) знає <g/> , годі встановити сьогодні <g/> . Але не влягає |
doc#38 | книжка приносить і українському читачеві <g/> . А це | вже | <g/> , безсумнівно <g/> , осяг українського |
doc#16 | . Це його велика заслуга <g/> . </p><p> Правда <g/> , як ми бачили | вже | <g/> , воно відірвало волю від розуму й почуття <g/> , воно |
doc#16 | . Це його велика заслуга <g/> . </p><p> Правда <g/> , як ми бачили | вже | <g/> , воно захопилося організацією заради |
doc#32 | з тим самим щепленням наукою Заходу <g/> . </p><p> Пізніше | вже | <g/> , десь за 15-20 років <g/> , на обріях Академії почали |
doc#28 | стилю й світосприймання <g/> . </p><p> Усього цього | вже | <g/> , думається <g/> , досить <g/> , щоб довести |
doc#70 | Le modle <g/> . Та це не пропозиція <g/> , тому що тепер це | вже | <g/> , мабуть <g/> , було б насильством над мовою <g/> . </p><p> Але на |
doc#84 | <p> Стяг пластовий підіймити <g/> ! </p><p> Пора <g/> , пора <g/> , остання | вже | <g/> , нагальна пора <g/> ! Тепер або ніколи <g/> . </p><p> А втім <g/> , може <g/> , |
doc#40 | усній мові сполучники раз <g/> , хіба що <g/> , хіба | вже | <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Раз відсурмлено <g/> , треба було йти <g/> » ( |
doc#97 | читач не втримується від того — а що далі <g/> ? Коли | вже | <g/> , нарешті <g/> ? Але це поодинокі місця в таки порядно |
doc#81 | і ніхто про нього і його долю не згадував <g/> . Тільки | вже | <g/> , опинившися на еміµрації <g/> , я дізнався <g/> , що він |
doc#19 | частину літературної спадщини Мови ми | вже | <g/> , очевидно <g/> , не можемо <g/> . За свідченням М. |
doc#94 | що може бути заборонено друкувати його твори <g/> , а | вже | <g/> , поготів <g/> , згадувати його ім'я. Сьогодні я |
doc#25 | називного відмінка множини типу новії <g/> , звідки | вже | <g/> , природно <g/> , мав утворитися стягненням тип нові |
doc#45 | і з революційними <g/> , і з консервативними колами | вже | <g/> , само собою <g/> , виключала таку можливість <g/> . Деякі |
doc#15 | тут тому не можна додати є [ <g/> сть <g/> ] <g/> , що воно само | вже | <g/> , своїм називним відмінком означає існування <g/> . </p> |
doc#0 | від Красного Лимана до Пляуену і до баварського | вже | <g/> , себто відкордоненого від російських |
doc#40 | додому ( <g/> 1 <g/> ) <g/> . Перед ним лежав шлях <g/> , курний | вже | <g/> , хоч була рання весна ( <g/> 2 <g/> ) <g/> . Над шляхом біліла |
doc#81 | радянських тюрем після того <g/> . Не пригадую | вже | <g/> , хто була та людина <g/> , що одного голодного й |
doc#23 | боку <g/> , предметово-конкретний і посередньо | вже | <g/> , через цю конкретність суб'єктивний <g/> , 3 |