Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> в <g/> ) наголос </p><p> В теперішньому часі безприросткові дієслова виказують такі типи наголосу <g/> : </p><p> 1. Дієслова <g/> , що зберігають у теперішньому часі наголошені наростки -а- <g/> , -і- <g/> , а також дієслова з наголошеним наростком -ува- <g/> , що в теперішньому часі заступається на -уй- <g/> , мають наголос постійно на наростку <g/> , напр- <g/> , співа́ю — співа́єш <g/> , дрімаю — дріма́єш <g/> , сідлаю — сідла́єш <g/> , літа́ю — літа́єш <g/> , руша́ю — руша́єш <g/> ; білі́ю — білі́єш <g/> , раді́ю — раді́єш <g/> : торгу́ю — торгу́єш <g/> , ціну́ю — ціну́єш <g/> </p>
doc#65 Стосовно до цього різні способи <g/> , що з них назву тут тільки найголовніші <g/> : </p><p> а <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> : біль <g/> , дріб <g/> , глиб <g/> , кір <g/> , розпач <g/> , Сож <g/> , Сибір <g/> , Черемош <g/> , жаль — усі були історично жіночого роду <g/> ; </p><p> б <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> , супроводжуване ствердінням приголосного <g/> : пил <g/> , полин <g/> , Хотин <g/> , слова на -пис ( <g/> літопис тощо <g/> ) <g/> : </p><p> в <g/> ) Перенесення до відміни на голосний доданням закінчення – а <g/> : долоня <g/> , яблуня <g/> , їжа <g/> , лжа <g/> , картопля <g/> , ( <g/> по <g/> ) мста <g/> , миша <g/> , одежа <g/> , пісня <g/> , постеля <g/> , тиша <g/> , воша <g/> , земля <g/> ; також брова <g/> , бритва <g/> , буква <g/> , церква <g/> , Іква <g/> , кітва <g/> , морква <g/> , підошва <g/> , Полтва <g/> , верства тощо <g/> ; </p><p> г <g/> ) Те саме доданням суфікса <g/> : дочка <g/> , чвертка <g/> , галузка <g/> , горстка <g/> , кістка <g/> , сітка <g/> , сопілка <g/> , жердка <g/> ; частина <g/> , данина <g/> , глибина <g/> ; зовиця <g/> ; скорбота <g/> ; свекруха тощо <g/> . </p>
doc#72 Париж — Нью-Йорк 1955. </p><p> Єдлінська У. З історії боротьби за єдину літературну мову в Закарпатті в 1919-1938 рр <g/> .
doc#72 у 1922 вони впали до 4 і 5 <g/> , а в 1923 стали 4 й 16 ( <g/> <g/> Звідомлення <g/> ” за 1922 р. <g/> , 8 <g/> ; за 1923 р. <g/> , 50 <g/> ) <g/> .
doc#88 Після занепаду в XVIII столітті заново відбудована великими особистостями <g/> , починаючи з середини XIX століття <g/> , вона увійшла в наше століття з власними науковими школами — вирішальним чинником для самого існування науки взагалі <g/> .
doc#40 Про ті <g/> , що зв'язані з дієслівними видами <g/> , мова була в § 53а <g/> .
doc#76 : нема слова в академічному « <g/> Словаре церковнославянского и русского языка <g/> » <g/> , 3 <g/> , мені тепер приступного в другому виданні <g/> , 1867 <g/> ; в академічному « <g/> Опыте областного великорусского словаря <g/> » 1852— 1858 <g/> ; в первісних редакціях словника В. Даля ( <g/> 1863—1866 <g/> ) і його пізнішій редакції Я. Бодуена де Куртене ( <g/> 1903—1909 <g/> ) <g/> ; в словнику Д. Ушакова <g/> , 1938 <g/> ; в « <g/> Словаре русских народных говоров <g/> » <g/> , 22 <g/> , 1987. Якщо вдатися до історичних словників <g/> , слова нема в « <g/> Материалах <g/> » <g/> , 2 І. Срезневського <g/> , 1902 <g/> , ані в « <g/> Словаре русского языка XI — XVII вв <g/> .
doc#31 Він мусів ствердити <g/> , що б « <g/> Пролітфронт <g/> » не робив <g/> , це було б визнане за помилку <g/> , бо організація зайшла в « <g/> тупик <g/> , так би мовити <g/> , перманентних помилок <g/> » <g/> .
doc#59 Образ Лариси народився не тому <g/> , що був виношений в авторовій душі <g/> , а тому <g/> , що — автор знав це — він мусів бути <g/> .
doc#92 Щоб писати нищівні рецензії через незгоду з біографією автора <g/> , — таке практикувалося в Радянському Союзі сталінських часів <g/> , але мені не вкладалося в голову <g/> , що таке може трапитися <g/> , що такий підхід застосовується в Америці <g/> .
doc#92 Але я сприйняв це на слов'янський кшталт <g/> , хоч це був чотирнадцятий рік мого життя в Америці <g/> .
doc#81 Батько боляче відчував <g/> , вірою й правдою служачи Росії <g/> , підозри <g/> , які спадали на нього в армійських колах за його німецьке походження <g/> .
doc#96 Тут і джерела національного в архітектурі <g/> .
doc#81 Його смерть в Ашаффенбурзі 1949 року пройшла малопоміченою <g/> .
doc#19 Вилив цей виявляється і в багато чому іншому <g/> .
doc#73 З конференцій такого типу пощастило реалізувати дві <g/> : критичну в Байройті 4 — 5 жовтня 1946 року і драматургічну в Майнц-Кастелі 4-5 листопада 1947 року <g/> . </p>
doc#96 Тоді скінчиться ідилія вихідних днів і канікул <g/> , і миготіння форм і звуків перейде в безперервність <g/> . </p>
doc#81 Це ми будемо робити не в будинку НКВД <g/> , бо це б мене зраджувало <g/> , а <g/> , наприклад <g/> , на лавочці в Університетському саду праворуч від пам'ятника Шевченкові <g/> .
doc#76 Струве твердив <g/> , що в Варшаві чи Гельсінках сяк-так ще можна бути причетним до світової культури <g/> , не знавши російської мови <g/> , але він категорично виключав таку можливість для Києва чи Могилева <g/> , Тифліса чи Ташкента <g/> .
doc#6 У коментарі до картини “ <g/> Допоможіть мені будь ласка допоможіть допоможіть мені будь ласка допоможіть мені — будь ласка допоможіть <g/> ” він пише <g/> : “ <g/> Вона показує мене символічно як птаха <g/> , що летить через Атлантичний океан з головою в великому мішку <g/> , що вказує на мою деперсоналізацію <g/> ” ( <g/> 28 <g/> ) <g/> .