Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Так <g/> , прізвища співробітників якоїсь установи в списку на одержання заробітної плати стоять ближче до слів <g/> , але <g/> , маючи дещо більшу співвідносність з конкретними предметами ( <g/> в даному випадку - особами <g/> ) - трохи наближаються до називних відмінків вивісок і заголовків <g/> .
doc#70 Діймо тверезо <g/> , спокійно <g/> , розсудливо <g/> , без риторики ( <g/> в якій і я трохи завинив <g/> ) <g/> , і речі ставатимуть на свої місця <g/> .
doc#25 — Ю. Ш. <g/> ) в значній мірі могло невтралізувати їх вади <g/> ” <g/> .
doc#27 <p> Легко помітити <g/> , що всі ці слова вживаються також <g/> , з різним ступенем активности <g/> , в російській мові <g/> , загальній або поетичній <g/> .
doc#28 Він охоче пише про речі або особи <g/> , не називаючи їх ( <g/> « <g/> Наставила шовкових кросен <g/> » – так починається без підмета поезія <g/> , і поет і далі не називає « <g/> героїні <g/> » свого вірша <g/> ) або називаючи їх тільки займенником ( <g/> « <g/> Вона жива і нежива <g/> » – хто вона <g/> , в усій поезії невідомо <g/> ) <g/> , при чому те <g/> , що в одній строфі він називає займенником третьої особи <g/> , в дальших строфах він може назвати займенником першої або другої особи ( <g/> « <g/> За водою зозуля кує <g/> » <g/> ) <g/> ; він охоче впроваджує в поезії якісь нерозкривані інтимні подробиці <g/> : </p><p> ( <g/> Двічі я зрадив ніжну сестру <g/> . </p>
doc#3 В обох досі виданих томах ДУМ конструкціям типу двоє речень приділено по мапі <g/> , 275 ( <g/> почасти і 274 <g/> ) в томі 1 і 258 в томі 2. Оминаючи деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з моїм матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного письменства і обговореним на початку цього мого звідомлення <g/> .
doc#24 Друге <g/> , в середину до центру йдучи <g/> , кільце становлять епізоди <g/> , де діють автор і жінка з цвинтаря <g/> .
doc#52 Звісно <g/> , в усіх цих випадках українець виводиться не від слова Україна <g/> , а <g/> , всупереч кожній граматиці <g/> , від того алогічного <g/> , фантастичного <g/> , але якого ж живучого « <g/> українства <g/> » <g/> . </p>
doc#26 А все таки це і критика <g/> , в її початках <g/> , і особливо виразно це виявляється <g/> , коли поезія переходить у безпосередню спонуку <g/> , як писати ( <g/> а тим самим і як не писати <g/> ) — </p><p><g/> …
doc#79 Він зруйнує всі форми життя в ім'я – так <g/> , в ім'я нової <g/> , оновленої людини <g/> , в ім'я справжньої реформи людини зсередини <g/> , а вона <g/> , ця реформа людини <g/> , принесе й реформу людського суспільства <g/> . </p>
doc#24 <p> І тут витворюється нібито суперечність <g/> : волюнтаристична <g/> , подеколи підкреслено іраціональна філософія проповідується раціоналістичними методами <g/> , в раціоналістичних формах <g/> .
doc#81 Як письменник він вийшов з Коцюбинського <g/> , і <g/> , може <g/> , в цьому була частка мого впливу <g/> , бо на творах Коцюбинського я не раз учив студентів писати власною мовою <g/> .
doc#38 Після цього число церковнослов'янізмів різко падає <g/> , роль вульгаризмів обмежується <g/> , в центрі явно стає семантика <g/> , многозначність слова <g/> , а одним з провідних жанрів робиться поема <g/> , зведена до мініатюри <g/> .
doc#88 хоча політичні обставини затримували її утворення <g/> , та <g/> , щойно революція змела зовнішні перешкоди <g/> , в Києві 14 листопада 1918 року відбулося відкриття Української академії наук <g/> . При всій нестачі часу
doc#81 Правда <g/> , в нього вистачило сумлінности не поставити мені відмінно <g/> .
doc#81 Пісні були масові й пролетарські <g/> , в них говорилося про громадянську війну <g/> , про оборону батьківщини <g/> , про трудовий ентузіязм <g/> .
doc#40 ) <g/> , то можемо говорити про такі словосполучення <g/> : зорі золотяться <g/> , зорі золотяться в смутку <g/> , золотяться в смутку <g/> , золотяться в недвижнім смутку <g/> , в недвижнім смутку <g/> , в недвижнім смутку золотяться зорі тощо <g/> .
doc#40 Речення цього типу більше поширені на заході української території <g/> , в літературній мові використовуються вони не часто <g/> . </p>
doc#40 <p> в <g/> ) наголос </p><p> В теперішньому часі безприросткові дієслова виказують такі типи наголосу <g/> : </p><p> 1. Дієслова <g/> , що зберігають у теперішньому часі наголошені наростки -а- <g/> , -і- <g/> , а також дієслова з наголошеним наростком -ува- <g/> , що в теперішньому часі заступається на -уй- <g/> , мають наголос постійно на наростку <g/> , напр- <g/> , співа́ю — співа́єш <g/> , дрімаю — дріма́єш <g/> , сідлаю — сідла́єш <g/> , літа́ю — літа́єш <g/> , руша́ю — руша́єш <g/> ; білі́ю — білі́єш <g/> , раді́ю — раді́єш <g/> : торгу́ю — торгу́єш <g/> , ціну́ю — ціну́єш <g/> … </p>
doc#65 Стосовно до цього різні способи <g/> , що з них назву тут тільки найголовніші <g/> : </p><p> а <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> : біль <g/> , дріб <g/> , глиб <g/> , кір <g/> , розпач <g/> , Сож <g/> , Сибір <g/> , Черемош <g/> , жаль — усі були історично жіночого роду <g/> ; </p><p> б <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> , супроводжуване ствердінням приголосного <g/> : пил <g/> , полин <g/> , Хотин <g/> , слова на -пис ( <g/> літопис тощо <g/> ) <g/> : </p><p> в <g/> ) Перенесення до відміни на голосний доданням закінчення – а <g/> : долоня <g/> , яблуня <g/> , їжа <g/> , лжа <g/> , картопля <g/> , ( <g/> по <g/> ) мста <g/> , миша <g/> , одежа <g/> , пісня <g/> , постеля <g/> , тиша <g/> , воша <g/> , земля <g/> ; також брова <g/> , бритва <g/> , буква <g/> , церква <g/> , Іква <g/> , кітва <g/> , морква <g/> , підошва <g/> , Полтва <g/> , верства тощо <g/> ; </p><p> г <g/> ) Те саме доданням суфікса <g/> : дочка <g/> , чвертка <g/> , галузка <g/> , горстка <g/> , кістка <g/> , сітка <g/> , сопілка <g/> , жердка <g/> ; частина <g/> , данина <g/> , глибина <g/> ; зовиця <g/> ; скорбота <g/> ; свекруха тощо <g/> . </p>