Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#32 Друкованих видань в тогочасній Німеччині <g/> , де книгозбірні були знищені або поховані в сховищах <g/> , щоб уберегти книжки від бомб <g/> , а друкарні були здебільшого збомбовані <g/> , бути не могло <g/> .
doc#28 0 </p><p> Так само і початок іншої поезії <g/> : </p><p> Долі своєї я не клену <g/> : </p><p> бути луною <g/> , будити луну — </p><p> ми схильні тлумачити не як визнання поетом своєї літературної залежности від попередників і сучасників ( <g/> той таки Бургардт <g/> ) <g/> , а як відгук романтично-символістичного світогляду <g/> , що вважає суть речей невпізнанною <g/> , а призначення поезії вбачає в тому <g/> , щоб збуджувати в душі читача іраціональні і настроєві луни цієї далекої й недосяжної суті речей і явищ <g/> .
doc#72 А особливо <g/> , копи як у випадку української мови — більшість ( <g/> українці <g/> ) перебуває під владою меншости чи меншостей ( <g/> наприклад <g/> , між двома світовими війнами <g/> : росіян <g/> , поляків <g/> , румунів і чехів та словаків <g/> ) <g/> , мовне питання неминуче переспи <g/> : бути тільки лінґвістичним питанням <g/> , чи <g/> , краще сказати <g/> , безпосередньо лінгвістичним <g/> , а стає також — і то часто насамперед — питанням політичним <g/> , соціяльним і культурним <g/> .
doc#9 Вона мала б бути повнішою <g/> , ближчою до вичерпности <g/> , глибшою й всеохоплюючою <g/> , — якби доля подарувала мені ще півроку спілкування з Сімовичем і Дорошенком <g/> , ще півроку спокійного життя у Львові тоді <g/> , 1944 року <g/> .
doc#48 І ці слова теж могли б бути моттом до книжки <g/> . </p>
doc#33 <p> Перевірити всі комісії – це могло б бути моттом до нашої творчости 20-х років <g/> .
doc#97 А мав би бути <g/> .
doc#103 Він мав би бути про Америку <g/> , про сучасність <g/> .
doc#53 Поки не було знайдено рукопису Букваря <g/> , не можна було бути цілком певним того <g/> , як саме це сталося <g/> , але всі дані промовляли за те <g/> , що запровадження єрижки було зроблене редакцією « <g/> Киевской старины <g/> » <g/> , бо це вимагалося законом Російської імперії <g/> .
doc#62 Для Америки й Канади українська наука переставала вже бути синім птахом <g/> , що <g/> , хто знає <g/> , ніколи <g/> , може <g/> , й не існував <g/> ; у місцевих університетах постали вже українознавчі центри <g/> , які готували свої нові <g/> , власні кадри <g/> .
doc#88 Щойно продзвенить дзвінок <g/> , треба вже бути в авдиторії <g/> .
doc#73 Література замовкла тоді <g/> , і тільки тепер можна думати <g/> , що українська еміграційна література починає входити в якийсь новий етап <g/> , хоч і годі бути щодо цього великим оптимістом <g/> , знавши байдужість переважної частини нашої громадськосте <g/> : до питань літератури <g/> . </p>
doc#18 Невблаганна хвороба <g/> , що показался десь 1896 року і звела письменника в труну 1916 року <g/> , змушувала тримати рахунок з життям у стані кожночасної готовости бути закритим <g/> . </p>
doc#0 <p> Рішення Н. — де бути у війні та як не бути — може <g/> , не було б таке виразне <g/> , як воно стало 1941 року <g/> , якби іншою була хронологія його народження <g/> .
doc#46 <p> Геть пізніше <g/> , коли це враження вже міцно вкоренилося в мені <g/> , випадково мені довелося бути свідком Маланюкової розмови з полковником армії УНР Куликовським <g/> .
doc#77 Коли ми згадаємо <g/> , що у вступному слові Упас Самчук робить заявку на те <g/> , щоб його твір був частиною великого літопису України нашої доби <g/> , що він не змушує читача і критика бути вдоволеним <g/> , а хоче бути тільки правдивим <g/> , — то ми побачимо <g/> , що автор свідомо відтворює мигтіння і випадковість життьових явищ <g/> , сподіваючися <g/> , що в сумі вони дадуть один загальний <g/> , гуртовий образ <g/> . </p>
doc#17 Оформлення дальших дій було побудоване на системі здеформованих павільйонів <g/> , павільйончиків і напівпавільйонів <g/> , що мали бути втіленням вбогости і скупости <g/> , міського життя часів НЕПу <g/> , його бруду й заблошичености <g/> .
doc#29 « <g/> Золоте черево <g/> » мало бути й було візитівкою Курбаса як творця незалежного новітнього українського театру <g/> .
doc#63 <p> 1922 року <g/> , коли символізм уже віджив себе й почувалася туга за новим <g/> , але ще не усвідомлено <g/> , яке ж мало бути це нове <g/> , Василь Бобинський писав у журналі <g/> , що саме репрезентував ці шукання нового <g/> , — у журналі « <g/> Митуса <g/> » <g/> : </p><p> « <g/> І майже всі вони ( <g/> може неясно ще <g/> ) відчувають ту правду <g/> , що шляхи <g/> , чи хоч би тільки стежки <g/> , якими їм іти <g/> , повинні звертатися туди <g/> , де б'ється криштальне джерело генія нашого люду <g/> .
doc#13 <p> У байронічній поемі <g/> , за Жирмунським <g/> , має бути вставлена пісня <g/> .