Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Галицькому треба було лиш закинути якісь прогріхи Н. <g/> , людей без прогріхів до кабінету Галицького не приводили <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Червень <g/> » <g/> ) </p><p> Натомість сьогоднішня Україна ( <g/> власне <g/> , 1948 р. <g/> , коли це було досить близьке до правди <g/> ) ввижається як суцільна руїна <g/> : </p><p> Щоночі снишся Ти кошмаром <g/> , </p><p> лякаєш мертвим сном осель <g/> , </p><p> печеш незгаслим ще пожаром </p><p> і студиш холодом пустель <g/> . </p>
doc#6 У поодиноких <g/> , хоч і не частих випадках ця проповідницька настанова межує з прямою пропагандою <g/> , приміром у його картинах про ( <g/> точніше було б сказати — проти <g/> ) аборт <g/> , про одну з яких буде докладніше мова далі <g/> .
doc#9 Серед тих прикладів <g/> , якими він оперував <g/> , було багато влучно схоплених і заслужено гостро скритикованих <g/> , але багато було й таких <g/> , що ніяк не могли бути переконливими тоді й засуджені дальшим розвитком української літературної мови <g/> .
doc#16 Можна було б подумати <g/> , що Донцов не знає і вступної редакційної статті до 1-го збірника « <g/> МУР <g/> » <g/> , де ясно написано <g/> : Збірники Муру — « <g/> це мусить буги трибуна літературно-мистецької праці і дискусії <g/> .
doc#19 Треба було виняткової віри в майбутнє й витривалосте <g/> , щоб так триматися <g/> .
doc#20 Ми не заповняли ніяких анкет <g/> , у нас не питали про родовід і професію <g/> , тільки коротко запитали <g/> , чому до Львова <g/> , і <g/> , діставши відповідь <g/> , що маємо там рідних ( <g/> що </p><p> було брехня <g/> ) <g/> , і знайомих ( <g/> що була брехня в випадку моїх супутників <g/> ) <g/> , зажадали наші пашпорти і за яких п'ять чи десять хвилин ми одержали їх назад з новими штампами Там говорилося <g/> : </p><p> « <g/> Зголосився 18 лютого 1943 р. в міській комендантурі Києва і спрямований далі до Львова <g/> .
doc#21 На кінець року було ясно <g/> , що склад і стиль праці редакції треба змінити <g/> . </p>
doc#22 Осягнути цього було неможливо <g/> , але прагнення було щире <g/> .
doc#24 Але передумова зростання <g/> , — щоб старе вмерло <g/> , щоб воно стлівало <g/> , щоб воно було заперечене новим <g/> . </p>
doc#25 Але це чуття було блискуче <g/> , коли зважити на те <g/> , що це була фактично перша синтетична спроба такого обсягу <g/> , до того ж при загальному браку матеріялів <g/> , і пізніші досліди показали <g/> , що первісний розподіл говірок у Михальчука був у головному слушніший <g/> , ніж клясифікація Соболевського <g/> , на яку Михальчук був пристав <g/> .
doc#27 <p> У парафразі невтральною мовою ці уривки можна було б віддати так <g/> : </p><p> Я наказав слугам негайно знайти плахту <g/> , сорочку з ляховками і стрічки <g/> .
doc#28 <p> На цьому можна було б ці короткі зауваги закінчити <g/> , але доводиться зробити ще одне застереження <g/> : найдоцільніше було б подати перші 5 статтів у тому порядку <g/> , в якому вище перелічені імена поетів <g/> , членів п'ятірки <g/> .
doc#29 Не конче <g/> , як було <g/> , а як запам'яталося <g/> .
doc#30 Подруге <g/> , вірте чи не вірте <g/> , але цього літа не було ні одного гарячого дня і не було найменшої спокуси запустити мій « <g/> кондиціонер <g/> » <g/> .
doc#31 Країна опинилася на історичному перехресті <g/> : перетворитися на провінцію Москви <g/> , хай тим часом з допущенням <g/> , в обмежених маштабах <g/> , місцевої мови <g/> , але тільки для обслуговування технічних потреб та ідеологічних вимог центру <g/> , чи зберегти свою самобутність <g/> , — це було питанням усіх питань <g/> .
doc#33 <p> Це було покоління приречених ( <g/> і не тільки через політичні обставини <g/> ) <g/> .
doc#34 їх ще не було в « <g/> Старшому боярині <g/> » <g/> , пройнятому українським сонцем <g/> , тремтінням прозорого повітря з-над Дніпра <g/> .
doc#36 Яке б не було співвідношення двох струменів крови <g/> , не влягає сумніву <g/> , що в культурному сенсі український елемент явно переважав <g/> .
doc#37 У виданнях — так <g/> , бо те <g/> , що виходило з апробатою й заходом <g/> , під контролем мурівського проводу <g/> , таки різнилося різко від виступів і писань цих « <g/> діячів опозиції <g/> » <g/> , але в щоденній діяльності тяжко було МУРові вберегтися від проявів низькочолости <g/> .