Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 Але примирення з ним не може бути і не буде <g/> ! </p>
doc#67 <p> Хай буде <g/> , як буде <g/> !
doc#72 їм здавалося <g/> , що тоді їхні діти навіки зостануться мужиками <g/> , а тепер <g/> , мовляв <g/> , хоч дехто з них “ <g/> виучується на вчителів <g/> , попів <g/> , лікарів <g/> , а то вже годі буде <g/> !
doc#10 ) <g/> , буде ( <g/> 24 <g/> , 15 <g/> ) і навіть орудного відмінка дійової особи ( <g/> 24 <g/> , 25 <g/> ) <g/> .
doc#40 Каже <g/> , що буде ( <g/> повнозначне дієслово <g/> ) і буде ( <g/> допоміжне дієслово <g/> ) танцювати <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#40 Каже <g/> , що буде ( <g/> повнозначне дієслово <g/> ) і буде ( <g/> допоміжне дієслово <g/> ) танцювати <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#30 Ледве чи з того щось буде <g/> , а коли навіть буде <g/> , то вже геть чисто останнє2. </p><p> А тепер <g/> , сподіваючися <g/> , що не погніваєтеся <g/> , запитання зовсім з іншого <g/> .
doc#58 Тепер уже на серці спокійніше — що буде <g/> , то буде <g/> , а хліб уже у засіках <g/> » <g/> .
doc#81 Я ще не знав <g/> , якого дня це буде <g/> , але день шостого лютого 1943 року <g/> , день прощання наближався неухильно <g/> . </p>
doc#85 Доки цієї передумови не буде <g/> , годі сподіватися справжнього розквіту <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#40 Далі показник майбутнього часу буду має на собі самостійний наголос <g/> , що дає змогу підкреслювати майбутність дії і вживати дієслова буде <g/> , дарма що воно в формі майбутнього часу тільки допоміжне <g/> , поруч з повнозначними дієсловами <g/> , пор <g/> .
doc#84 В противазі Париж — Пациків Париж оглядається на Москву <g/> , і так буде <g/> , доки Київ орієнтуватиметься на Пациків <g/> . </p>
doc#11 <p> Не буде <g/> , здається <g/> , помилкою <g/> , коли скажемо <g/> , що в суті речі людських характерів ( <g/> отих <g/> , що типові в типових обставинах <g/> !
doc#92 Але Білодід про мене не забув <g/> , як буде <g/> , зрештою <g/> , аж надто очевидно з подальшої оповіді <g/> .
doc#42 Але цього друга нема і не буде <g/> , зустріти його не можна <g/> .
doc#40 А що ж буде <g/> , коли такого збігу нема <g/> ?
doc#92 конкретні обставини <g/> . Може <g/> , коли-небудь згадають про це ще живі учасники події <g/> . </p><p> Тут буде <g/> , либонь <g/> , до речі згадати про той фактичний матеріял <g/> , на якому будувалися Білодідові
doc#62 Нема і не буде <g/> , мабуть <g/> , ніколи листів-відписів Лівицької-Холодної на ці листи <g/> .
doc#4 <p> Тільки шкода <g/> , що ми згубили </p><p> і душу в цій боротьбі <g/> , </p><p> і пробачення нам не буде <g/> , милий <g/> , </p><p> ні по цей <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p>
doc#27 У напівзнищеному <g/> , а потім недобудованому хуторі <g/> , в майже цілковитій ізоляції <g/> , підтримуваний і догляданий тільки дружиною <g/> , чия вірність і відданість тепер так згодилися <g/> ; утративши надію на свій час <g/> , Куліш перекладає свої сподівання на наступне <g/> , двадцяте сторіччя <g/> , що буде <g/> , мовляв <g/> , добою « <g/> правди слова і діла <g/> » ( <g/> лист до Карачевської-Вовківни <g/> , 1892 <g/> ) <g/> , але не зрікається своєї віри і своєї праці <g/> .