Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 : дивитися ( <g/> бо <g/> : дивиться <g/> ) <g/> , ревти ( <g/> бо <g/> : рев <g/> ) <g/> , степи ( <g/> бо <g/> : степ <g/> ) <g/> , близький ( <g/> бо <g/> : близько <g/> ) <g/> . </p>
doc#22 ) Однак треба заявити <g/> , що вся показана Бланденом гармонія моральної чистоти й одвічної справедливості <g/> , російської чи в даному випадку східньої взагалі ( <g/> бо Бланден охоче підкреслює <g/> , що його персонажі — українці <g/> , і місто дії називає Харків <g/> , а не <g/> , як традиційно в англійській мові <g/> , Харков <g/> ) — це чистої води літературщина <g/> , вся — міраж і самоомана <g/> , що намагається враженнями <g/> , черпаними з російського письменства <g/> , заступити брак конкретного метеріалу <g/> , якого автор не був років <g/> , коли в Росії і це зберігалося багато культурних традицій <g/> , контраст між рівнем духового життя на Україні й у Росії був такий разючий <g/> , що мушу визнати <g/> , думалося <g/> , що його створено навмисне <g/> , щоб <g/> , не ліквідуючи української культури
doc#15 Потебня прямо про це не говорить ( <g/> бо він не знає називного речення як категорії <g/> ) <g/> , але натяк на це можна вбачити в тому <g/> , що він сам описав один випадок <g/> , який сприяє повному відокремленню цього називного відмінка - " <g/> коли підмет стоїть у множині або є іменник збірний <g/> , а за ним іде перелік предметів <g/> , що входять у його об'єм <g/> , і їх дій <g/> " <g/> .
doc#12 : дивитися ( <g/> бо <g/> : дивиться <g/> ) <g/> , ревти ( <g/> бо <g/> : рев <g/> ) <g/> , степи ( <g/> бо <g/> : степ <g/> ) <g/> , близький ( <g/> бо <g/> : близько <g/> ) <g/> . </p>
doc#87 І найрозумніший <g/> , найпорядніший з усіх <g/> , Леонид <g/> , який усвідомлює навіть те <g/> , що режим потоптав і чавить людину <g/> , що ідея людини <g/> , як він формулює <g/> , перебуває « <g/> в стадії теоретичности <g/> » <g/> , навіть Леонид з його великим і невичерпним ідеалізмом і жертвенністю ( <g/> бо що таке його виступ з доповіддю <g/> , що таке його боротьба з Дніпровим <g/> , як не вияви ідеалізму й саможертовносте <g/> ?
doc#28 Сама Баришівка тут перетворилася на Лукрозу ( <g/> бо бариш — лат <g/> .
doc#80 Домонтович побачив у цьому матеріял ( <g/> бо все для нього було тільки матеріял для його власної творчости <g/> ) <g/> , він береться за тему життя голляндсько- французького маляра <g/> , і де-не-де він переносить живцем формулювання французького критика <g/> .
doc#12 : ранок ( <g/> бо <g/> : ранку <g/> ) <g/> , день ( <g/> бо <g/> : дня <g/> ) <g/> , заєць ( <g/> бо <g/> : зайця <g/> ) <g/> , або історично були випадні <g/> : дощ <g/> , мудрець <g/> , тесть <g/> , чебрець <g/> , лев <g/> , лоб <g/> , льон <g/> , мох <g/> , рот <g/> . </p>
doc#40 З інших частин мови на сполучники розмірно частіше може використовуватися матеріял прислівника ( <g/> скоро <g/> , лише <g/> , щойно <g/> , тільки <g/> , тим часом <g/> ) і часток ( <g/> бо <g/> , же <g/> , то <g/> , хоч <g/> , хай <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : шабелька ( <g/> бо <g/> : шабля <g/> ) <g/> , серпень ( <g/> бо <g/> : серпневий <g/> ) <g/> . </p>
doc#28 , </p><p> ( <g/> « <g/> Творча тиша <g/> » <g/> ) </p><p> бо йому здається <g/> , що органічне зростання відбувається так зрівноважено <g/> , органічно-повільно <g/> , що може бачити тільки </p><p> неба темноока шата <g/> , </p><p> Як сходить ряст і набрякає брость <g/> . </p>
doc#34 Якби книга мала редактора <g/> , він показав би авторові <g/> , що не можна на тлі соковитої і чистої мови з київським забарвленням уживати таких слів <g/> , типових для емігрантської мови ( <g/> і західньоукраїнської <g/> ) <g/> , як бараболя ( <g/> 67 <g/> ) <g/> , акція ( <g/> в значенні дія <g/> , 75 <g/> ) <g/> , на найвищу скалю ( <g/> 90 <g/> ) <g/> , уроєння ( <g/> 158 <g/> ) <g/> , бо це слова іншого середовища і іншого часу <g/> , не потрібні у книзі про село Київщини 30-их років <g/> .
doc#10 <p> У цьому розділі я зупинюся тільки над ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , бо ця праця <g/> , поперше <g/> , занадто щільно зв'язана з спостереженнями Курило в Хоробричах <g/> , а подруге <g/> , вона однаково випадає з циклу праць <g/> , що мають бути об'єктом нашого розгляду в наступному розділі <g/> , бо вона — єдина праця Курило <g/> , зв'язана з проблемами історії білоруської й російської мов <g/> , а не української <g/> . </p>
doc#49 Не без впливу звукових повторів є те <g/> , що дід — не сивий <g/> , а всупереч пуристичним вимогам сідий ( <g/> « <g/> Сідий <g/> , як місяць <g/> , дід <g/> » <g/> ) <g/> , бо саме слово СІДий звуками кореспондує зі словом ДІД <g/> .
doc#98 коротенького листа від руки ( <g/> вже <g/> , як бачите <g/> , не зовсім твердої <g/> ) <g/> , бо оказія до Нью-Йорка трапилась несподівано негайно <g/> , і я не маю часу сходити до друкарки
doc#58 <p> Але повернімось до « <g/> Домахи <g/> » <g/> , бо в цьому творі поза деталями побуту <g/> , часом байдужими <g/> , часом налазливими й натрутливими <g/> , є репліки глибокого узагальнення <g/> , принаймні один трагічний образ і справжня трагічна проблема <g/> .
doc#68 Кажу « <g/> в поезії <g/> » <g/> , бо біографічно це <g/> , либонь <g/> , не зовсім точно <g/> .
doc#9 Усі ці слова — не говоримо тут про два приклади нелексичні <g/> : на окреме препозитивне вживання частки ся при дієсловах ( <g/> ся починає <g/> ) і на майбутній час <g/> , утворений не інфінітивом <g/> , а дієприкметником на -л ( <g/> буду мусів <g/> ) — у сучасній літературній мові вже не « <g/> здаються чудними <g/> » <g/> , бо становлять цілком звичайний <g/> , звичний і неуникний складник <g/> . </p>
doc#24 Неповоротність швидкоплинного часу болить авторові <g/> , бо з часом минає і те найвище <g/> , на що здатна людина — її творчість <g/> , її почуття <g/> , її бунтарство <g/> .
doc#55 <p> 3.2.Критерій національної єдности в наш час утратив свою актуальність <g/> , бо поняття всенародної єдности і саме осягнення такого стандарту в наш час здобуте в усій країні ( <g/> з незначними винятками <g/> ) <g/> .