Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 І ми думаємо <g/> : ну <g/> , а наша черга <g/> , — завтра чи ( <g/> хоч би <g/> !
doc#34 І кожний <g/> , вглядівши її з лугів <g/> , не втримався б і вимовив би <g/> : « <g/> Слава Тобі <g/> , Господи <g/> , і сьогодні зійшло сонце <g/> , хоч і сьогодні катівська влада на Україні <g/> » Та це в умовному способі <g/> , з тим характеристичним би <g/> !
doc#40 <p> В українській мові слова <g/> , не розмежовані павзою <g/> , поєднуються в одну звукову цілість загалом за тими ж законами <g/> , за якими поєднуються звуки в межах слова <g/> : кінцеві дзвінкі приголосні зберігають свою дзвінкість перед глухими ( <g/> дідкаже <g/> ) <g/> , глухі перед дзвінкими <g/> , крім в <g/> , й і сонорних <g/> , набирають деякої дзвінкости ( <g/> квитоґдотеатру <g/> , свіддалекий = квиток до театру <g/> , світ далекий <g/> ) <g/> , а особливо виразно в таких сполученнях <g/> , як як же ( <g/> = яґже <g/> ) <g/> , от би ( <g/> = одби <g/> ) <g/> ; перед паля- талізованими заходять звичайні паляталізаційні асиміляції ( <g/> вас'тямити = вас тямити <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> б. Умовна частка би ( <g/> після голосних б <g/> ) <g/> , за допомогою якої твориться умовний спосіб дієслова <g/> , може вживатися і при інфінітиві і в неповних реченнях <g/> , що не мають дієслова <g/> , однаково надаючи реченню умовного значення ( <g/> пор <g/> .
doc#40 Умовність виражається показником би ( <g/> після голосного він скорочується в б <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> г <g/> ) Частка би ( <g/> після попереднього голосного — б <g/> ) пишеться окремо <g/> , за винятком сполучників аби <g/> , щоб <g/> , якби <g/> , ніби <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вузько діалектний характер мають у порівняльних реченнях сполучники якби <g/> , гей ( <g/> би <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#81 Та навіть та модерна система польської репрезентивности <g/> , найкраще помітна на вулицях Леµіонів і Академіцкій ( <g/> як вони тоді звалися <g/> ) <g/> , з її підстриженими деревами <g/> , — навіть це було свіже <g/> , було <g/> , як я тоді сказав би <g/> , « <g/> культурне <g/> » <g/> .
doc#63 Як і Ґете <g/> , він <g/> , мабуть <g/> , міг би сказати <g/> : « <g/> Якби я <g/> , пишучи вірш <g/> , думав про його розмір <g/> , то або збожеволів би <g/> , або нічого не написав би <g/> » <g/> . </p>
doc#40 , брав би <g/> , але брали б <g/> ) <g/> , який уживається при формі минулого часу дійсного способу дієслова <g/> , але не конче стоїть поруч з цією дієслівною формою <g/> , а часто переноситься ближче до початку речення <g/> , іноді ( <g/> в підрядних реченнях <g/> ) навіть входячи в склад сполучника <g/> , напр <g/> .
doc#81 Я не міг писати всього того <g/> , що хотів би <g/> , але слід було скористатися з нагоди і висловити те <g/> , що можна було тоді <g/> , а не можна було довгі роки перед тим <g/> .
doc#57 Не драматизм <g/> , а спокійна мудрість глибокої віри — такою я бачу цю церкву <g/> , в цьому сенсі відмінну <g/> , я сказав би <g/> , зрілішу від усіх попередніх церковних праць Жука <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Лев <g/> , кажуть би <g/> , кота піймав <g/> » ( <g/> Гліб <g/> .
doc#2 <p> Цю традицію вірности підкреслює й те <g/> , що збірка трьох збірок дістала назву не останньої <g/> , як це зробив би <g/> , мабуть <g/> , кожний автор <g/> , а першої <g/> .
doc#5 <p> Якби не ця іронія <g/> , якби не ховання за свої формульні персонажі <g/> , Підмогильний міг би <g/> , мабуть <g/> , за епіграф до своєї невеличкої драми взяти рядки з Лєрмонтова <g/> , – вони загальновідомі <g/> , але нагадаю їх <g/> : </p><p> Что страсти <g/> ?
doc#30 <p> Голосувати я не можу і не мушу <g/> , якби мав <g/> , був би <g/> , мабуть <g/> , за того <g/> , що й Ваш кандидат <g/> , але чи можна забути попередній стаж в інституціях5 <g/> ?
doc#31 Це був би <g/> , мабуть <g/> , найцінніший документ духової історії України двадцятих років <g/> .
doc#52 Іншими словами <g/> , хай читач не шукає тут ні географії <g/> , ні історії <g/> , хоч далі й і список вийшов би <g/> , мабуть <g/> , не коротший <g/> , — із спогадів Семена Підгайного й інших <g/> .
doc#68 Інший критик підніс би <g/> , мабуть <g/> , інші моменти <g/> , на це нема ради <g/> .
doc#0 Василь Сімович <g/> , любовно називаний дядя Вася <g/> , мав широкі впливи в українських колах Львова <g/> , у демократичних обставинах міг би <g/> , може <g/> , кандидатувати на президента <g/> , але був занадто порядний для такої посади <g/> .