Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 1933 р. </p><p> Яковенко відповідав статтею « <g/> Не про " <g/> або <g/> " <g/> , а про те ж саме <g/> » ( <g/> Культура і побут <g/> . — 1925. — 21
doc#31 цей — відповідь на статтю Гр <g/> . Яковенка « <g/> Не про " <g/> або <g/> " <g/> , а про те ж саме <g/> » <g/> , і всі цитати з неназваного
doc#65 напр <g/> . <g/> , " <g/> arbol <g/> " " <g/> дерево <g/> " <g/> , з латинського " <g/> abor <g/> " або " <g/> peluqueria <g/> " " <g/> голярня <g/> " <g/> , форми такі зовсім
doc#15 ( <g/> Г. Квітка-Основ'яненко <g/> , « <g/> Сердешна Оксана <g/> » <g/> ] або " <g/> Крутий берег <g/> , по березі трава зелененька <g/> ,
doc#16 , що Шевченко окреслював виразом " <g/> козак <g/> " або " <g/> лицар <g/> "» <g/> . Отже <g/> , журнал для « <g/> еліти <g/> » <g/> . І навіть
doc#15 наводяться типу " <g/> судьямъ худыя шутки <g/> " або " <g/> худыя пгьсни Соловью въ когтяхъ <g/> . у кошки <g/> " (
doc#40 не було лиця <g/> , який означає приблизно 'зблід' або 'змінився' <g/> , і значення цілости <g/> , отже <g/> , теж ніяк
doc#40 -енн ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -анн ( <g/> ий <g/> ) із значенням згрубілости або ( <g/> не <g/> ) можливости здійснення <g/> , напр <g/> . <g/> ,
doc#12 <p> 3. В непрямих відмінках слова чернець випадає р або ( <g/> рідше <g/> ) н <g/> : ченця <g/> , ченці ( <g/> або <g/> : черця <g/> , черці <g/> ) <g/> . </p><p> 4.
doc#40 , а просто переносяться з тієї дієслівної або ( <g/> рідше <g/> ) прикметникової основи <g/> , від якої
doc#40 ( <g/> е <g/> ) заступається на показник найбільш ( <g/> е <g/> ) або ( <g/> рідше <g/> ) самий <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Нинішній останній день
doc#40 відмінку за допомогою прийменника від або ( <g/> су <g/> ) проти або іменником у знахідному відмінку
doc#10 , що вони не надаються “ <g/> до стислого стилю <g/> ” або ( <g/> і до послідовного вжитку взагалі ( <g/> 5 <g/> , 132 <g/> ; 9 <g/> ,
doc#96 своєї історії <g/> , збереженої матеріяльно <g/> , і ( <g/> чи або <g/> ) — під знаком фолкльору <g/> . Але для Ісландії ці
doc#67 . Те <g/> , що я хочу сказати <g/> , дуже проста річ <g/> . Не або — або <g/> , а і — і. Традиція і модернізм <g/> . </p><p> Але і не в сенсі
doc#40 звичайно наголошують останній склад <g/> : або <g/> , але <g/> , а то <g/> , зате <g/> , аніж <g/> , немов <g/> , нехай <g/> , якби <g/> , якщо
doc#65 твір-/твор- <g/> , як у дієслові </p><p> о-твор-ити <g/> ) <g/> , або <g/> , більш-менш того ж часу <g/> , перехід від жадний ( <g/> що
doc#22 , де з поля йдуть пішки з піснею <g/> , — не трактором або <g/> , в Америці з її сімома мільйонами тракторів і
doc#9 і недоречного відгомону « <g/> котляревщини <g/> » або <g/> , в кращому випадку <g/> , невиправданої
doc#19 , знає Манжуру <g/> , але про Мову не чув нічого або <g/> , в кращому випадку <g/> , знає тільки один його вірш <g/> ,