Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 Яковенка « <g/> Не про " <g/> або <g/> " <g/> , а про те ж саме <g/> » <g/> , і всі цитати з неназваного автора <g/> , крім однієї <g/> , взято з цієї статті Яковенка <g/> .
doc#31 — К. <g/> , 1968. — С. 36. <g/> ) Але напевне ні Блакитний <g/> , ні Хвильовий <g/> , ні Яковенко тоді не передчували <g/> , якого розмаху набере дискусія і що останньою крапкою в ній буде невеличка кривава плямка на скроні Хвильового <g/> , слід його пострілу в себе 13 травня 1933 р. </p><p> Яковенко відповідав статтею « <g/> Не про " <g/> або <g/> " <g/> , а про те ж саме <g/> » ( <g/> Культура і побут <g/> .
doc#65 , " <g/> arbol <g/> " " <g/> дерево <g/> " <g/> , з латинського " <g/> abor <g/> " або " <g/> peluqueria <g/> " " <g/> голярня <g/> " <g/> , форми такі зовсім нормальні і ані найменнюю мірою не сприймаються як вульґарні <g/> } <g/> .
doc#15 Ніч <g/> ; ніхто їх не бачив <g/> " ( <g/> Г. Квітка-Основ'яненко <g/> , « <g/> Сердешна Оксана <g/> » <g/> ] або " <g/> Крутий берег <g/> , по березі трава зелененька <g/> , серед трави край берега калина червоненька <g/> " ( <g/> М. Шашкевич <g/> , « <g/> Туга <g/> » <g/> ] цікаві для нас як свідчення того <g/> , що називні речення можуть бути включені в середину розповідної мови без будь-якого насильства над нею <g/> , то наступний приклад <g/> : </p><p> За сим тут началось гуляння <g/> , </p><p> І чарочка пішла кругом <g/> ; </p><p> Розкази <g/> , сміхи <g/> , обнімання <g/> , </p><p> Ділились дружно тютюном <g/> . </p>
doc#16 Ні <g/> , бо він пише сам <g/> : « <g/> Література <g/> , друкована і пропагована у " <g/> Віснику <g/> " <g/> , не мала бути літературою хлібороба <g/> , лише тих <g/> , що чулися своїми смаками і аспіраціями <g/> , цілою тонацією душі спорідненими з тим типом нашої історії <g/> , що Шевченко окреслював виразом " <g/> козак <g/> " або " <g/> лицар <g/> "» <g/> .
doc#15 Бездієслівні іменникові речення фігурують у нього в розділі « <g/> Сокращение предложения в форме существительного имени <g/> » <g/> , і в такому розрізі і розглядаються на основі формули прирівняння <g/> : " <g/> слухъ былъ = было слышно <g/> , посылка была за тгьмъ-то = было послано <g/> " і т. п. Приклади з літератури наводяться типу " <g/> судьямъ худыя шутки <g/> " або " <g/> худыя пгьсни Соловью въ когтяхъ <g/> .
doc#40 У фразі « <g/> На ньому не було лиця <g/> , і чомусь цокотіли зуби <g/> » ( <g/> Панч <g/> ) є фразеологічний зворот не було лиця <g/> , який означає приблизно 'зблід' або 'змінився' <g/> , і значення цілости <g/> , отже <g/> , теж ніяк не дорівнює сумі значень складників <g/> .
doc#40 Цей випадок <g/> , як і два попередні <g/> , стосується тільки до паляталізованих приголосних <g/> ; </p><p> ґ <g/> ) в наростку прикметників -енн ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -анн ( <g/> ий <g/> ) із значенням згрубілости або ( <g/> не <g/> ) можливости здійснення <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вони звичайно не творять іменників <g/> , а просто переносяться з тієї дієслівної або ( <g/> рідше <g/> ) прикметникової основи <g/> , від якої витворена даний іменник <g/> , наприклад <g/> : вибір — бо вибирати <g/> , проріст — бо проростати <g/> , Середземномор'я — бо середземноморський тощо <g/> .
doc#12 <p> 3. В непрямих відмінках слова чернець випадає р або ( <g/> рідше <g/> ) н <g/> : ченця <g/> , ченці ( <g/> або <g/> : черця <g/> , черці <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 : кращий — найкращий <g/> , тепліший — найтепліший <g/> ; а в аналітичних формах показник більш ( <g/> е <g/> ) заступається на показник найбільш ( <g/> е <g/> ) або ( <g/> рідше <g/> ) самий <g/> , напр <g/> .
doc#40 Найчастіше в сучасній літературній мові прикметник другого ступеня керує іменником у родовому відмінку за допомогою прийменника від або ( <g/> су <g/> ) проти або іменником у знахідному відмінку за допомогою прийменника за <g/> , напр <g/> .
doc#10 конструкцій <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 43 <g/> ) <g/> ; піднісши вживання парних сполук типу отець-ненька або двоїни <g/> , Курило зразу застерігає <g/> , що вони не надаються “ <g/> до стислого стилю <g/> ” або ( <g/> і до послідовного вжитку взагалі ( <g/> 5 <g/> , 132 <g/> ; 9 <g/> , 252 <g/> ) <g/> , різнячися цим <g/> , від <g/> , скажім <g/> , Тимченка або Огієнка <g/> .
doc#96 Багато націй увіходило до такого періоду під знаком своєї історії <g/> , збереженої матеріяльно <g/> , і ( <g/> чи або <g/> ) — під знаком фолкльору <g/> .
doc#67 Не або — або <g/> , а і — і. Традиція і модернізм <g/> . </p>
doc#40 Складені сполучники звичайно наголошують останній склад <g/> : або <g/> , але <g/> , а то <g/> , зате <g/> , аніж <g/> , немов <g/> , нехай <g/> , якби <g/> , якщо <g/> .
doc#65 Приміром <g/> , перехід від нормального ще тридцять років тому одвертий до відвертий порушує історично складену будову слова <g/> , яке ніколи не мало префікса від- ( <g/> воно мало префікс -о- і корінь твір-/твор- <g/> , як у дієслові </p><p> о-твор-ити <g/> ) <g/> , або <g/> , більш-менш того ж часу <g/> , перехід від жадний ( <g/> що історично постало з ні-же-одн- стягненням е і ова <g/> ) до жодний <g/> .
doc#22 Що ж до тієї мрії про повернення до села <g/> , про таку працю <g/> , де з поля йдуть пішки з піснею <g/> , — не трактором або <g/> , в Америці з її сімома мільйонами тракторів і Бог знає кількома автомобілів <g/> ?
doc#72 Зовсім інакше у випадку української мови в колишній Російській імперії <g/> , де всі державні установи були російські <g/> , а інтеліґенція або зовсім не говорила по-українському <g/> , або <g/> , в кращому разі <g/> , при потребі могла відразу перейти на мову російську <g/> .
doc#72 Дослідника на Україні або зовсім не допустять до них <g/> , або <g/> , в кращому випадкові <g/> , дозволять їх використати лише частково <g/> . </p>