Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Праця адміністрації над « <g/> розгаличаненням <g/> » української літературної мови захопила не тільки словництво <g/> , а й синтаксу <g/> , і правопис <g/> , навіть питання артикуляційної бази — згадаймо відкидання можливосте наближення ненаголошеного о в вимові до у і визнання за можливе й мало не за нормальне його наближення до а <g/> !
doc#16 Він називає її представників апостолами і окреслює їх так <g/> : « <g/> Вони старалися не " <g/> людям шукати догоди <g/> " <g/> , а своєму богові <g/> ; а " <g/> євангеліє <g/> , яке несли <g/> , не було людське <g/> " <g/> , бо " <g/> не від людей прийняли його <g/> , а через откровенія <g/> " свого Бога <g/> .
doc#10 Якщо виключити з розгляду ( <g/> 10 <g/> ) і ( <g/> 14 <g/> ) як чисто інформативні нотатки <g/> , а ( <g/> 11 <g/> ) як працю в рамках діяльності <g/> .
doc#55 Як попередній здогад можна запропонувати на розгляд припущення <g/> , що правописні зміни ( <g/> 1 <g/> ) і ( <g/> 3 <g/> ) <g/> , імовірно <g/> , були мовно вмотивовані <g/> , а ( <g/> 2 <g/> ) було довільне <g/> . </p>
doc#40 Навпаки <g/> , епізодичний перехід ненаголошеного о в а ( <g/> § 73 <g/> ) можливий звичайно тільки в переднаголосовому складі <g/> . </p>
doc#40 Зовсім майже усунене третє старе чергування голосних <g/> : о ( <g/> в доконаному виді <g/> ) — а ( <g/> в недоконаному виді <g/> ) <g/> .
doc#40 Найпоширеніші з двочленних єднальних сполучників тепер <g/> : як — так і <g/> , не тільки ( <g/> не лише <g/> ) — а ( <g/> ле <g/> ) і <g/> , не стільки — як <g/> , не так — як <g/> , не просто — ай <g/> .
doc#40 В усній мові <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній часті причинові сполучники того що <g/> , ( <g/> за <g/> ) тим що <g/> , що <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) що ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) як ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 В усній мові <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній часті причинові сполучники того що <g/> , ( <g/> за <g/> ) тим що <g/> , що <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) що ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) як ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#7 Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої половини фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> …
doc#65 Відповідні форми з а ( <g/> салдат <g/> ) перейшли до вульґарних <g/> , незаперечно знов за оцінками <g/> , перенесеними з російської мови <g/> . </p>
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#40 ) і -ич ( <g/> -ович <g/> ) ( <g/> гетьманич <g/> , царевич <g/> ) <g/> , для дочок — наростком -івн ( <g/> а <g/> ) ( <g/> гетьманівна <g/> , королівна <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Кілька наростків сполучають значення збірности з зневажливим забарвленням <g/> , а саме <g/> : -в ( <g/> а <g/> ) ( <g/> жінва <g/> , мишва <g/> , кітва <g/> , дітва <g/> ; пор <g/> .
doc#40 Уже не мають продуктивности на ознаку процесу наростки -б ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом на кінці <g/> ) ( <g/> плавба <g/> , боротьба <g/> ) <g/> , -ань ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> копань <g/> , ламань <g/> ; у Тичини — плавань <g/> ) <g/> , архаїчний наросток -в ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> битва <g/> , ловитва <g/> , молитва <g/> ) <g/> , -іж ( <g/> з наголосом на останньому складі <g/> ) ( <g/> грабіж <g/> , крутіж <g/> , карбіж <g/> ) <g/> , -иц ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на наростку <g/> ) ( <g/> возовиця <g/> , косовиця <g/> ) <g/> .
doc#40 Уже не мають продуктивности на ознаку процесу наростки -б ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом на кінці <g/> ) ( <g/> плавба <g/> , боротьба <g/> ) <g/> , -ань ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> копань <g/> , ламань <g/> ; у Тичини — плавань <g/> ) <g/> , архаїчний наросток -в ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом перед наростком <g/> ) ( <g/> битва <g/> , ловитва <g/> , молитва <g/> ) <g/> , -іж ( <g/> з наголосом на останньому складі <g/> ) ( <g/> грабіж <g/> , крутіж <g/> , карбіж <g/> ) <g/> , -иц ( <g/> я <g/> ) ( <g/> з наголосом на наростку <g/> ) ( <g/> возовиця <g/> , косовиця <g/> ) <g/> .
doc#40 Властивості <g/> , зв'язані з часом <g/> , місцем <g/> , виглядом <g/> , розміром <g/> , окреслюють наростки -ин ( <g/> а <g/> ) ( <g/> з наголосом на закінченні <g/> ) і -інь <g/> , напр <g/> .
doc#40 : двоє очей ( <g/> основа однини ок ( <g/> о <g/> ) — основа множини оч ( <g/> і <g/> ) <g/> ) <g/> , двоє друзів ( <g/> основа однини друг — основа множини друз ( <g/> і <g/> ) <g/> ) <g/> , троє дівчат ( <g/> основа однини дівч ( <g/> ин <g/> ) ( <g/> а <g/> ) ( <g/> основа множини дівчат ( <g/> а <g/> ) <g/> , четверо селян ( <g/> основа однини селянин — основа множини селян ( <g/> и <g/> ) <g/> ) тощо <g/> , пор <g/> .
doc#40 Опріч цього <g/> , для творення назв осіб жіночого роду використовуються ще наростки -ин ( <g/> н <g/> ) ( <g/> -ен ( <g/> я <g/> ) <g/> ) ( <g/> княгиня <g/> , бойкиня <g/> ; туркеня <g/> , німкеня <g/> ) і -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> пряха <g/> , дбаха <g/> ) <g/> , обидва з наголосом завжди на наростку <g/> , останній без прямого відповідника в іменниках чоловічого роду <g/> .
doc#9 : Шй <g/> ) <g/> ; догар ( <g/> а <g/> ) ( <g/> я <g/> ) ти ( <g/> « <g/> Найгірше <g/> , пане-брате <g/> , догарає Оте <g/> , що нам не вірять <g/> » — « <g/> Бояриня <g/> » <g/> , VII <g/> , 135 <g/> ; Жел <g/> .