Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 <p> Я не хочу з тобою йти <g/> . </p>
doc#81 <p> Я намагався довести <g/> , що таке <g/> , може <g/> , й буває <g/> , але не в їхньому випадку <g/> , і це була чиста правда <g/> . </p>
doc#71 <p> Я на сторожі коло їх </p><p> Поставлю слово </p><p> ( <g/> « <g/> Подражаніє ХІ псалму <g/> » <g/> , 1859 р. <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Я доїздив трамваєм <g/> , минав перший парк з його плеканими каштановими алеями і клюмбами <g/> , з його буфетом <g/> , у ті роки переважно порожнім <g/> , минав другий парк <g/> , з дещо молодшими деревами <g/> , а серед них моїми улюбленими білостовбурними березами <g/> , і розкладався в третьому ( <g/> так вони звалися за чергою насадження <g/> ) <g/> , де вже алей майже не було <g/> , а тільки стежки і де наслідувано гаї Слобожанщини <g/> .
doc#33 Я згоден – поступ є <g/> , але рації в ньому немає <g/> .
doc#67 <p> Я повторюю <g/> , вірш зветься « <g/> Прощання <g/> » <g/> , автор вірша Юрій Тарнавський <g/> .
doc#81 Я <g/> , звичайно <g/> , тоді не знав італійських міст і не міг бачити прямих зв'язків архітектури шістнадцяти- й сімнадцятисторічного Львова з якоюсь там Феррарою або Мантуєю <g/> , але я знав <g/> , що це не було спадщиною ні степового здобичництва <g/> , ні казенної візантійщини <g/> , ні російської імперськости <g/> .
doc#81 ( <g/> Я називаю ті вистави <g/> , що я сам бачив <g/> , не даючи театральної хроніки всього харківського літа <g/> ) <g/> .
doc#81 ( <g/> Я не міг охопити всіх студентів у всіх тих курсах <g/> , що їх вони потребували <g/> ) <g/> .
doc#26 ( <g/> Я пишу докладніше про це в своїй статті про Петренка <g/> , вміщеній у збірнику на пошану Дмитра Чижевського <g/> , 1966. <g/> ) У вступному розділі « <g/> Гайдамаків <g/> » теж є елементи літературної критики — у ствердженні національно-історичного романтизму <g/> , в окресленні його соціяльної бази <g/> , — момент позитивний <g/> , в обуренні на перевертнів <g/> , що проміняли мотиви національного болю на комерційних Матрьош і Параш <g/> , — критика негативна <g/> . </p>
doc#91 Що особливо загрозливі інтонації Горького <g/> , такою ж мірою шкідливі для сучасної української прози <g/> , як інтонації Чехова для сучасної американської драматургії ( <g/> Я люблю Чехова <g/> , але все добре в свій час і в міру <g/> !
doc#46 ) Я довідався про це тільки зі спогадів Самчука <g/> , опублікованих аж 1979 року <g/> , коли все це було вже стародавньою історією <g/> .
doc#75 ) Я старався показати там <g/> , що світогляд Любченка був матеріялістичний <g/> , хоч зовсім не марксистський <g/> .
doc#79 Поет <g/> , Я <g/> , уже не смішний <g/> , він – гелікон з « <g/> оркестри <g/> , що грає влітку по бульварах <g/> , восени на весіллях <g/> , взимку на похоронах – з оркестри гуманізму <g/> » <g/> , і трагедія гуманізму істотно лишається релігійною <g/> , бо боротьба за людину <g/> , справжню людину – це боротьба за Бога <g/> .
doc#23 Там <g/> , в годы забав <g/> , </p><p> Ребяческой резвости полный <g/> , </p><p> Я видел <g/> : синела <g/> , шумела вода <g/> , — </p><p> Далеко <g/> , далеко <g/> , не знаю куда <g/> , </p><p> Катились все волны да волны <g/> , </p><p> опис дівчини в Козлова ( <g/> « <g/> Графине Завадовской <g/> , урожденной Влодек <g/> » <g/> , 1832 <g/> ) <g/> : </p><p> Твоя красою блещет младость <g/> ; </p><p> Ты на любовь сердцам дана <g/> , </p><p> Светла <g/> , пленительна <g/> , как радость <g/> , </p><p> И <g/> , как задумчивость <g/> , нежна — </p><p> дуже близькі до Петренка абстрактністю образу ( <g/> жаден маляр-реаліст не спромігся б відтворити ці пейзажі <g/> , цей портрет за описами поетів <g/> ) <g/> , використанням слів <g/> , що позначають родові поняття ( <g/> птахи <g/> , метелики <g/> , ліси <g/> ,
doc#62 - Я теж його люблю за оригінальність і якусь культурність його творчости <g/> , але чуття і йому брак <g/> .
doc#90 Я їх одного разу подарував Лілі на іменини <g/> » <g/> … </p>
doc#81 Я жив під страхом <g/> , що можуть викрити моє приховуване « <g/> соціяльне походження <g/> » з усіма з цього катастрофічними наслідками <g/> .
doc#79 Я — всесвітній пастух <g/> .
doc#101 Я гавкаю здебільшого не на конкретних осіб <g/> , а на явища <g/> .