Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 не таке загальновизнане і всіма прийняте <g/> . Я <g/> , здається <g/> , не помилюся <g/> , коли скажу <g/> , що
doc#31 дорозі зачепив Хвильового за його оповідання « <g/> Я <g/> » <g/> : « <g/> Хто його читатиме <g/> ? <g/> . <g/> . Читатимуть його
doc#42 традиційну форму <g/> , революціонізують її <g/> . Я б не здивувався <g/> , якби Осьмачка став писати
doc#82 би писати автопортрет ( <g/> сиріч автобіографію <g/> ) <g/> . Я б почав її найімовірніше <g/> : « <g/> Я народився <g/> … » <g/> , і це
doc#78 у 1 особі одн <g/> . дієслів 2 дієвідміни <g/> : « <g/> Я бебехів вам надсажу <g/> » ( <g/> II <g/> , 21 <g/> ) тощо <g/> . Щоправда <g/> ,
doc#87 оновлена Україна <g/> . І тоді Хвильовий вигукує <g/> : « <g/> Я безумно люблю город <g/> » <g/> : </p><p> Ніч <g/> . Весна <g/> . Гримить
doc#18 в « <g/> Пєтріях і Довбущуках <g/> » <g/> ; виринув у поезії « <g/> Я буду жити <g/> , бо я хочу жиги <g/> » 1880 року <g/> , « <g/> Ex nihilo <g/> »
doc#48 може тільки безнадійно питати в Маркса <g/> : «— Я вас <g/> , вас запитую <g/> , товаришу Марксе <g/> … Кажіть <g/> , я
doc#92 vzdigne iz sporn inov <g/> . </p><p> Andrej Hieng <g/> . Carodej </p><p> Я вже казав при описі першої зустрічі з Фальком <g/> ,
doc#22 Невже ж і оповідання Коцюбинського про те саме <g/> ? Я взяв оповідання і перечитав його <g/> . Так <g/> ,
doc#95 двох інших українських міст — Харкова й Львова <g/> . Я вибрав Харків <g/> . Був мотив черговости —
doc#8 Петрова <g/> , як наукових <g/> , так і белетристичних <g/> . Я дозволю собі процитувати трохи довгу <g/> , але яку ж
doc#67 з самої літератури <g/> . Це означає довгі цитати <g/> . </p><p> Я дозволю собі прочитати два вірші <g/> , очевидно <g/> , не
doc#63 вимагає розглядати сучасну нашу літературу <g/> . </p><p> Я дозволю собі тепер перейти до схематизованого
doc#10 спогадами або матеріалами до ряду осіб <g/> . Я дозволю собі тут особливо подякувати за
doc#20 літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен
doc#38 лишилася не нормована ( <g/> с. 254 <g/> , 316 <g/> ) <g/> . Я думаю <g/> , що це не на жаль <g/> , а зовсім закономірно <g/> .
doc#98 . Що було <g/> , а дещо й таке <g/> , що не було <g/> . Просто — про <g/> . </p><p> Я ж його в суті справи не знав <g/> . Ніколи не був у нього
doc#100 можу <g/> , бо й не знаю <g/> , що виходило останнім часом <g/> . Я за цим стежити уже не встигаю <g/> … Та й <g/> , відверто
doc#37 днів між пальцями <g/> , в житті з'явилася мета <g/> . Я загорівся нею <g/> , ніби існування світу залежало