This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | не таке загальновизнане і всіма прийняте <g/> . | Я | <g/> , здається <g/> , не помилюся <g/> , коли скажу <g/> , що |
doc#31 | дорозі зачепив Хвильового за його оповідання « <g/> | Я | <g/> » <g/> : « <g/> Хто його читатиме <g/> ? <g/> . <g/> . Читатимуть його |
doc#42 | традиційну форму <g/> , революціонізують її <g/> . | Я | б не здивувався <g/> , якби Осьмачка став писати |
doc#82 | би писати автопортрет ( <g/> сиріч автобіографію <g/> ) <g/> . | Я | б почав її найімовірніше <g/> : « <g/> Я народився <g/> … » <g/> , і це |
doc#78 | у 1 особі одн <g/> . дієслів 2 дієвідміни <g/> : « <g/> | Я | бебехів вам надсажу <g/> » ( <g/> II <g/> , 21 <g/> ) тощо <g/> . Щоправда <g/> , |
doc#87 | оновлена Україна <g/> . І тоді Хвильовий вигукує <g/> : « <g/> | Я | безумно люблю город <g/> » <g/> : </p><p> Ніч <g/> . Весна <g/> . Гримить |
doc#18 | в « <g/> Пєтріях і Довбущуках <g/> » <g/> ; виринув у поезії « <g/> | Я | буду жити <g/> , бо я хочу жиги <g/> » 1880 року <g/> , « <g/> Ex nihilo <g/> » |
doc#48 | може тільки безнадійно питати в Маркса <g/> : «— | Я | вас <g/> , вас запитую <g/> , товаришу Марксе <g/> … Кажіть <g/> , я |
doc#92 | vzdigne iz sporn inov <g/> . </p><p> Andrej Hieng <g/> . Carodej </p><p> | Я | вже казав при описі першої зустрічі з Фальком <g/> , |
doc#22 | Невже ж і оповідання Коцюбинського про те саме <g/> ? | Я | взяв оповідання і перечитав його <g/> . Так <g/> , |
doc#95 | двох інших українських міст — Харкова й Львова <g/> . | Я | вибрав Харків <g/> . Був мотив черговости — |
doc#8 | Петрова <g/> , як наукових <g/> , так і белетристичних <g/> . | Я | дозволю собі процитувати трохи довгу <g/> , але яку ж |
doc#67 | з самої літератури <g/> . Це означає довгі цитати <g/> . </p><p> | Я | дозволю собі прочитати два вірші <g/> , очевидно <g/> , не |
doc#63 | вимагає розглядати сучасну нашу літературу <g/> . </p><p> | Я | дозволю собі тепер перейти до схематизованого |
doc#10 | спогадами або матеріалами до ряду осіб <g/> . | Я | дозволю собі тут особливо подякувати за |
doc#20 | літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> | Я | думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен |
doc#38 | лишилася не нормована ( <g/> с. 254 <g/> , 316 <g/> ) <g/> . | Я | думаю <g/> , що це не на жаль <g/> , а зовсім закономірно <g/> . |
doc#98 | . Що було <g/> , а дещо й таке <g/> , що не було <g/> . Просто — про <g/> . </p><p> | Я | ж його в суті справи не знав <g/> . Ніколи не був у нього |
doc#100 | можу <g/> , бо й не знаю <g/> , що виходило останнім часом <g/> . | Я | за цим стежити уже не встигаю <g/> … Та й <g/> , відверто |
doc#37 | днів між пальцями <g/> , в житті з'явилася мета <g/> . | Я | загорівся нею <g/> , ніби існування світу залежало |