Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#56 ( <g/> Це знову не проти Кравцева <g/> , а тільки констатація того <g/> , що ні зміст ні стиль його поезій — не того типу <g/> , який нью-йоркчани принесли були з собою <g/> .
doc#31 Одночасна поява відповіді Хвильового показує <g/> , що редактор видання познайомив його з статтею Яковенка перед її друком <g/> , отже <g/> , літературна дискусія не виникла стихійно <g/> , її початок <g/> , можна думати <g/> , свідомо зорганізував редактор « <g/> Вістей <g/> » Василь Блакитний2. ( <g/> Це <g/> , до речі <g/> , показує <g/> , наскільки нісенітне є твердження Юрія Смолича про тривалу ворожнечу між Хвильовим і Блакитним <g/> .
doc#4 Але мотив гармонії й вірности подружнього життя аж геть у старість <g/> , живого теплом споминів про все спільно пережите в родині й поза нею <g/> , не раз з'являється в « <g/> нових <g/> » поезіях авторки <g/> : </p><p> Ах <g/> , це твої <g/> , мій друже <g/> , очі любі І відблиск їх у погляді дочки <g/> , </p><p> Це наші спільні сльози <g/> , в щасті й згубі <g/> , </p><p> Твій ніжний дотик чи докір терпкий <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Батьківщина <g/> » <g/> ) </p><p> не раз поетка чує « <g/> усміх <g/> , тепло і руку <g/> » <g/> , « <g/> коли так гарно нам достигла осінь <g/> » <g/> .
doc#40 В наслідок цього в системі голосних під наголосом и посідає хитке становище <g/> , виступаючи то як варіянт е <g/> , то як варіянт і <g/> , Це можна внаочнити такою схемою <g/> : </p><p> Загалом можна сказати <g/> , що на заході української території и сприймається ближче до е <g/> , а на сході — більше як відповідник і. Це виявляється між іншим у віршових римах <g/> .
doc#62 Це матеріял неоціненний <g/> .
doc#72 Це складало відповідно 79 <g/> , 69 <g/> , 59 <g/> , 52 і 43 відсотки загального числа назв книжок <g/> , виданих усіма мовами <g/> .
doc#25 Це перший повний і науковий огляд української діялектології <g/> , власне <g/> , єдина не принагідна праця Михальчука монографічного характеру <g/> .
doc#27 Це не тільки пристрасне заперечення того <g/> , що Куліш називає українськими націоналістами <g/> , а і алюзія <g/> , в посиланні на політику Петра І супроти українських сепаратистів <g/> , на визнання доцільности політичного панування Росії над Україною <g/> .
doc#10 Це більше відповідало б і хронології <g/> , бо явище це ледве чи можна зв'язати з 13 сторіччям <g/> , як пробує Курило <g/> , воно радше датується кінцем 14 — початком 15 сторіччя <g/> . </p>
doc#55 <p> Це була самоомана <g/> .
doc#70 Це твердження не зовсім правдиве <g/> .
doc#15 Це привело до іґнорування тих випадків <g/> , коли називні речення <g/> , або <g/> , якщо можна так сказати <g/> , майбутні називні речення <g/> , зародки називних речень <g/> , виступали в не цілком оформленому вигляді в межах інших речень <g/> , здебільшого двоелементних - ще як частини цих останніх <g/> , але вже частини відносно самостійні <g/> .
doc#81 Це був заклад для дворянських сиріт <g/> , він був під патронатом імператриці <g/> , не знаю <g/> , вдови Миколи I <g/> , чи — певніше — Марії Олександрівни <g/> , дружини Олександра II <g/> .
doc#53 Це його Буквар для недільних шкіл <g/> , складений <g/> , імовірно <g/> , 1862 р. <g/> , і <g/> , геть пізніше <g/> , вже літнім Потебнею зроблені переклади кількох пісень Гомерової « <g/> Одіссеї <g/> » <g/> . </p>
doc#72 Це не могло не позначитися на характері місцевої літературної мови <g/> , що була відкрита впливам співтериторіяльних мов і часто на них взорувалася <g/> . </p>
doc#3 Це як несподівана поява комети в космічному просторі <g/> .
doc#81 Це була передусім акторська вистава <g/> , Симонов і Мансурова — Бенедік і Беатріче — довели діялог до справді фоєрверкового спалахування <g/> , але режисер І. Раппопорт зробив ритм їхніх реплік ритмом усієї вистави <g/> , і це було як шумке вино <g/> .
doc#71 Це відбито в пізніших працях і Грінченка [ <g/> зокрема <g/> , див <g/> .
doc#63 Це буде Шевченко — автор « <g/> Неофітів <g/> » і « <g/> Марії <g/> » <g/> , Шевченко - автор ліричних циклів з доби заслання й після заслання <g/> , — Шевченко <g/> , якого ми ще не знаємо <g/> , Шевченко <g/> , до якого ми тільки починаємо тепер доростати <g/> . </p>
doc#84 Це написано дитячою рукою на лінованому папері <g/> .