This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | <p> Так починався розкладовий вплив польської культури на переможне російське військо <g/> . |
doc#9 | Так не гоже <g/> ! |
doc#72 | Так не гоже <g/> ! |
doc#19 | <p> Так і видно <g/> , що козацькі часи ще не втратили для поета свого чару <g/> . |
doc#2 | <p> Так біло-біло <g/> , наче ново <g/> . </p> |
doc#92 | підійшов Л. </p><p> — Ви ж будете ходити на виклади Якобсона <g/> ? Ми всі ходимо <g/> ! </p><p> Так у СРСР комсорг заганяв на комсомольські збори молодь <g/> . І спробуй не піти <g/> . Не |
doc#17 | Так і сопілка Малахієва зривається в новому оточенні в страшний дисонанс <g/> . |
doc#81 | <p> Так зцензуровано Головка <g/> . |
doc#40 | ) Так само може вживатися пряма мова для того <g/> , що ще тільки має бути сказане або може бути сказане <g/> . |
doc#76 | 362. <g/> ) </p><p> Так наявність терміну общерусский з його подвійним значенням стає на службу ідеї вищости російської мови <g/> . |
doc#40 | Так пояснює його словник Грінченка <g/> , і так ужито його <g/> , наприклад <g/> , у реченні « <g/> Коло шинку кріпаків ціла юрба <g/> , позбивались у купу <g/> . |
doc#40 | <p> Так само буває і з відокремленням іменників <g/> , коли вони мають таке значення і так в'яжуться з реченням <g/> , напр <g/> . |
doc#40 | Так від деяких коренів утворюється ціла ґрадація слів із значенням збірности — поодинокости — множинности <g/> , напр <g/> . |
doc#40 | Так само не властиве літературній мові вживання прикметника в множині при збірних іменниках <g/> , як от <g/> : « <g/> Чому вони були такі фатальні для большевиків — ці пара кроків — того не міг би сказати ні Наполеон <g/> , ні Соломон <g/> » ( <g/> Дуд <g/> . |
doc#40 | Так само часто прилягають прислівники і до прикметників <g/> , напр <g/> . |
doc#35 | <p> Так нанівець пішла сила <g/> , хист <g/> , енергія цієї людини <g/> . |
doc#10 | Так Ганцов уважає <g/> , що в українській мові рефлексом *dj було дж <g/> , в противагу російському ж ( <g/> ходжу — 6 <g/> , 262 <g/> ) <g/> ; він відкидає припущення про те <g/> , що в українській мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; хоч <g/> , розглядаючи пи тання про форми з о типу льон <g/> , сльози <g/> , сьомий <g/> , Ганцов кидає не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те |
doc#72 | Так її називає Ленін ( <g/> “ <g/> РКП стоїть на позиції визнання самостійности України <g/> ” <g/> , Ленін 39 <g/> , 334 <g/> ) <g/> . |
doc#72 | Так званих робітфаків було тоді ж 48 українських <g/> , 7 російських і 18 двомовних ( <g/> Сірополко 77 <g/> ) <g/> ; інститутів — 14 українських <g/> , 2 російських і 23 двомовні ( <g/> Сірополко 92 <g/> ) <g/> . |
doc#78 | <p> Так переорієнтація української літературної мови з чернігівської основи на полтавську припадає приблизно на час 1786 - 1805 рр <g/> . |