Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 вислову додав <g/> : « <g/> А все таки вона крутиться <g/> » <g/> ! Та <g/> , звичайно <g/> , було б наївним думати <g/> , що цькування
doc#65 : Оддайте тій першій живу дитину <g/> , не вбивайте <g/> ! Та її мати <g/> ” <g/> . В Інституті мовознавства немовлят
doc#84 , Росія <g/> . Але що нашій провінції <g/> ? А монголи <g/> ! Та ж вони з косими очима й вилицюваті <g/> . Ними дітей
doc#67 … Дівчина <g/> : </p><p> Серце ж <g/> , козаче <g/> , не давай нікому <g/> ! </p><p> Та швидше <g/> , милий <g/> , вертайся додому <g/> ! </p><p> Козак <g/> : </p><p> Тоді я
doc#19 ! Ха-ха-ха <g/> ! </p><p> Кабиця <g/> . Мовчи ж <g/> , бісова худоба <g/> ! Та тікай скоріше <g/> , поки небитий <g/> . </p><p> Очкурня <g/> . Сам
doc#99 в хлань — але що <g/> ? — сторінку зі свого щоденника <g/> ! Та ще й українською мовою писану ( <g/> якою ніхто не
doc#4 послідовно не-програмова <g/> . ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що
doc#89 нічого не дали світові <g/> , крім скептицизму <g/> » ( <g/> Та ж « <g/> Літературна Україна <g/> » <g/> ) <g/> . </p><p> Ні <g/> , вони дали ще не
doc#89 детектив <g/> , розважальницький масовізм <g/> … » ( <g/> Та ж « <g/> Літературна Україна <g/> » <g/> ) <g/> , Чи й Сковороду сюди
doc#15 схід місяця [ <g/> " <g/> сходить місяць <g/> " <g/> ) <g/> . [ <g/> М. Пр <g/> . <g/> , с. 32 <g/> ) </p><p> Та коли б я знав <g/> , що смерть моя [ <g/> " <g/> що я умру <g/> " <g/> ) <g/> , велів
doc#4 помолиться — </p><p> Бог старий не зрадить нас <g/> . ( <g/> с. 435 <g/> ) </p><p> Та поки билось і сіклось <g/> , </p><p> Жар на солому впав якось <g/> , </p>
doc#15 , за ворота та й вертання <g/> . ( <g/> Грінч <g/> . <g/> , III <g/> , с. 686 <g/> ) </p><p> Та до Петра тобі та куваннячко <g/> . Після Петра тобі
doc#4 Тихим словом ніжности й тепла <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) </p><p> Та ці переходи між я — ти — ми — річ досить поширена <g/> .
doc#18 страшніше сто раз <g/> , </p><p> Як в пустині рик грому ( <g/> IV <g/> ) <g/> , </p><p> Та хоч би край Йордана мені </p><p> Зараз трупом упасти <g/> , </p>
doc#35 daje <g/> , </p><p> Jak kokosz garnie <g/> , nie zginiesz marnie <g/> , </p><p> Та kokosz grzebie ziarno dla siebie <g/> , </p><p> U tej kokoszy
doc#69 і ніщо з цієї тріяди не повинно замовчуватися <g/> , </p><p> Та це тут побічна тема <g/> . Так само <g/> , як проблема черги
doc#80 засланні <g/> : </p><p> В краю <g/> , де цілий рік цегода та зима <g/> , </p><p> Та моря тужний рев <g/> , та варвари довкола <g/> … </p><p> Убогий <g/> ,
doc#0 у Глібова <g/> : </p><p> Хто винен з них <g/> , хто ні <g/> , судить не нам <g/> , </p><p> Та тільки хура й досі там <g/> , — </p><p> була б там <g/> , якби
doc#13 за Ґумільовим <g/> : </p><p> Храм твій <g/> , Господи <g/> , на небесах <g/> , </p><p> Та житло твоє — і земля <g/> , </p><p> Розквітають липи в лісах <g/> , </p><p> І
doc#15 , можна вбачати в рядках <g/> : </p><p> Церкви <g/> , та палати <g/> , </p><p> Та пани пузаті <g/> . І ні однісінької хати <g/> ! </p><p> Смеркалось