Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 одну руку <g/> , другую <g/> , - Господи <g/> , благослови <g/> ! На земле <g/> . И земля мягкая <g/> . Ноги целы <g/> , и он бежит <g/> . </p>
doc#7 роду настанова супроти слова — не нова в світі <g/> ! На жаль <g/> , поезії такого типу зовсім майже не
doc#11 <p> ( <g/> Про прозу Юрія Андруховича і з приводу <g/> ) </p><p> На моєму столі число « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , рік 1992 <g/> ,
doc#64 , — тільки поширити їх на свідчення історії <g/> . </p><p> * * * </p><p> На першій сторінці щоденника стоїть фраза <g/> : « <g/> Але
doc#78 , полтавськими й чернігівськими <g/> ) 10 <g/> ) <g/> . </p><p> На доказ цих тез наведу деякі факти з мови
doc#36 » ( <g/> докладніше про це у Тарасова <g/> . — С. 68 <g/> ) <g/> . На щастя <g/> , в Ґе це не тривало довго <g/> . </p><p> Про дружбу
doc#9 ( <g/> після Булаховського і Наконечного <g/> ) <g/> . На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він
doc#14 автора здійснилося в подіях останніх літ <g/> » <g/> . На увазі <g/> , мабуть <g/> , мають апокаліптичні ноти
doc#52 — ніби позитивно — про таких « <g/> харцизів <g/> » <g/> . На с. 464 на мить з'являється « <g/> жінка така зі Львова
doc#32 житті — все це виформовувалося помалу і з болем <g/> . </p><p> На осінь 1945 р. хвилювання починає вщухати і
doc#0 настрої 1914 року <g/> , але це їй не дуже вдавалося <g/> . На теренах Росії і з-під Росії все <g/> , починаючи від
doc#27 конкретно це відбувається <g/> , зовсім не вивчено <g/> . На практиці <g/> , коли йдеться про листування
doc#65 від останнього числа третього року видання <g/> . На титульній сторінці з'явився піднаголовок “
doc#73 жадної української літератури не визнавано <g/> . </p><p> На території України поза Галичиною була
doc#29 у враженнях тих <g/> , хто її бачив <g/> . Поки живуть вони <g/> . На тому все вривається <g/> . Тут — виправдання на
doc#57 — бракує іконостаса <g/> , вівтар відкритий <g/> . На дзвіниці ще нема дзвонів <g/> . Місцевий священик
doc#46 рішуче розмежуватися й відмежуватися <g/> . На його знімках <g/> , які трапили мені до рук геть
doc#95 , і я був певний <g/> , що він мав таке саме відчуття <g/> . На прощання він простягнув мені руку <g/> , а потім
doc#37 , що шрифти привезено для проводу цієї громади <g/> . На чолі проводу стояв там колись вояк армії УНР <g/> ,
doc#62 , у ділянці історичних дисциплін - джерелами <g/> . На перший плян висувалася потреба виявлення й