Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Вони <g/> , « <g/> стверджуючи постійну конечність причинового зв'язку між двома явищами <g/> , констатують відсутність такого зв'язку в даному випадку <g/> » ( <g/> Б. Лавров <g/> ) <g/> , і тому їх можна вважати за протилежність причинових підрядних речень ( <g/> О. Лерх <g/> ) <g/> .
doc#72 Вони <g/> , без сумніву <g/> , якоюсь мірою впливали й на розвиток мови <g/> , подаючи її зразки <g/> .
doc#59 Вони <g/> , звичайно <g/> , й не думають гинути <g/> . </p>
doc#81 Вони <g/> , звичайно <g/> , знали <g/> , що після їхньої погромної статті майже неминуче та особа або ті особи <g/> , проти кого був спрямований їхній виступ <g/> , буде органами НКВД вилучена з життя <g/> , але саме такого від них вимагали <g/> , і вони цю вимогу сумлінно виконували <g/> .
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#97 Вони <g/> , мовляв <g/> , « <g/> снимают вроде бы сливки <g/> , все же остальное выплескивают <g/> .
doc#101 Вони <g/> , може <g/> , не вкладаються в дефініції ( <g/> ніхто <g/> , власне <g/> , не подав переліку докладного рис нації <g/> ) <g/> , але вони є <g/> , і нема ніякої шкоди <g/> , якщо усвідомити це і навіть плекати те з них <g/> , що справді логічне <g/> , що обґрунтоване <g/> , що історично потверджене <g/> , в той же час відкидаючи те <g/> , що належить до цілковитих фантазій <g/> .
doc#36 Вони <g/> , між іншим <g/> , призначалися для церкви в Оренбурзі ( <g/> задум не здійснився <g/> ) <g/> .
doc#72 Вони <g/> , одначе <g/> , забували <g/> , що вища російська мова так само <g/> , коли не більше <g/> , незрозуміла російським селянам <g/> . </p>
doc#72 Вони <g/> , одначе <g/> , не вплинули на вживання <g/> , статус і внутрішній розвиток української мови так сильно <g/> , як можна було б сподіватися <g/> .
doc#72 Вони <g/> , одначе <g/> , становили меншість <g/> , і партія лишалася в своїй істоті російською організацією <g/> .
doc#9 Вони <g/> , по-перше <g/> , повертаються до норм літературної мови двадцятих років <g/> , по-друге <g/> , з них читачі сприймають і деякі нові галицизми <g/> , яких досі не знали або знали хіба в поетичній мові <g/> .
doc#56 <p> Вони <g/> , ситі <g/> , байдуже спостерігали голод і смерті селян 1933 року <g/> , — нищення українського народу <g/> , і розстріли жидів 1941 року <g/> , — нищення жидівського народу <g/> , і вони байдуже сприймають сучасне 1975 року <g/> : </p><p> Загиджене граками гасло й на Сталіна — вождя якийсь лише натяк <g/> . </p>
doc#59 Вони <g/> , ці асоціяції <g/> , дійсно спливають у « <g/> миргородсько- полтавській <g/> » розлогій вимові Ганни Олексіївни <g/> , вони спливають у тому епізоді <g/> , коли Галочка дякує Вадимові Васильовичеві за оборону Гоголя і — « <g/> над рахманною гоголівською Оксаною блиснула заграва шабель <g/> » <g/> .
doc#10 Вони <g/> , ці висновки <g/> , конечно вимагали б свого потвердження на матеріалі пам'яток минулих сторіч <g/> .
doc#81 Вони <g/> , ці постдонцовці <g/> , відкинули дешевину й базарну крикливість Донцова <g/> , але вписали до свого кодексу життя <g/> , чести й смерти бути вірними й вольовими <g/> .
doc#69 Вони <g/> , ці реабілітації <g/> , були конечні в поході живих людей з-під мороку совиних крил <g/> . </p>
doc#40 Вони <g/> , як кажуть <g/> , граматично ірелевантні <g/> .
doc#59 Вони « <g/> визволяються від влади вчора <g/> » <g/> . </p>
doc#20 Вони або були знищені <g/> , або сиділи принишклі <g/> .