Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 ( <g/> В 1919 р. у роботі брали участь також А. Ніковський і О. Синявський <g/> ) <g/> .
doc#36 ( <g/> В опублікованих матеріялах і натяку немає <g/> , що Ґе знав про їх існування <g/> , а тим паче діяльність <g/> .
doc#72 ( <g/> В лексикографії цей підхід добре ілюструє “ <g/> Практичний російсько-український словник <g/> ” М. Йогансена <g/> , М. Наконечного <g/> , К. Німчинова і Б. Ткаченка — 1926 <g/> ) <g/> . </p>
doc#95 ) </p><p> В університеті я зробив доповідь <g/> .
doc#72 до загальної продукції </p><p> 1918 </p><p> 1084 </p><p> 386 </p><p> 64,4 </p><p> 1919 </p><p> 665 </p><p> 726 </p><p> 47,0 </p><p> 1920 </p><p> 457 </p><p> 369 </p><p> 53,1 </p><p> 1921 </p><p> 214 </p><p> 448 </p><p> 32,0 </p><p> 1922 </p><p> 385 </p><p> 927 </p><p> 29,3 </p><p> 1923/24 </p><p> 855 </p><p> 1848 </p><p> 31,0 </p><p> 1924/25 </p><p> 1813 </p><p> 2535 </p><p> 40,2 </p><p> ( <g/> Сірополко 184 <g/> , що взяв таблицю з даних “ <g/> Книгаря <g/> " 1923.2 <g/> ; “ <g/> Радянського книгаря <g/> " 1932 <g/> , 31 <g/> ; і Ю. Меженка “ <g/> Українська книжка часів великої революції' <g/> , Київ 1928 <g/> ) </p><p> В добу <g/> , коли проголошувалася політика рівности української й російської мов <g/> , в ділянці освіти найкраще зберігалося навчання українською мовою в початковій школі <g/> .
doc#40 <p> б <g/> ) В однині наголос на закінченні <g/> , в множині на основі <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Т. Масенко <g/> ) </p><p> В прикладі з П. Мирного прикметники <g/> , очевидно <g/> , виконують предикативну ролю <g/> , і речення вважати за називне не можна <g/> .
doc#19 <p> В похмуру годину за діло ти взявся <g/> , </p><p> В злигоднії часи ти жив-працювався <g/> , </p><p> Але <g/> , невсипущий <g/> , твердий роботяга <g/> , </p><p> Із рук не пускав ти народного стяга <g/> . </p>
doc#63 <p> В родстве со всем <g/> , что есть <g/> , уверяясь </p><p> И знаясь с будущим в быту <g/> , </p><p> Нельзя не впасть к концу <g/> , как в ересь <g/> , </p><p> В неслыханную простоту <g/> . </p>
doc#30 Інакше кажучи <g/> , В ДЕТСКОМ ВОЗРАСТЕ НАЗИВАВ Я ТАКЕ4 національно-органічним стилем <g/> , потім того відцурався <g/> , чи можна таким стилем писати <g/> , приміром <g/> , війну з блатняками <g/> , — не певний <g/> , але душа радіє5 <g/> …
doc#66 У Блавацького в центрі опинилися патос виправдання зради <g/> , зажерта діялектика власника <g/> , що його найбільша трагедія — що він </p><p> « <g/> пішов з порожніми руками <g/> , </p><p> В одній одежині <g/> , без торби навіть <g/> » <g/> , — </p><p> і потім муки сумління <g/> .
doc#40 Тяжче визначити тип відмінювання тих pluralia tantum <g/> , що кінчаються на -и <g/> , -і. В давальному <g/> , орудному й місцевому відмінку вони мають правда <g/> , звичайні закінчення -ам ( <g/> -ям <g/> ) <g/> , -ами ( <g/> -ями <g/> ) <g/> , -ах ( <g/> -ях <g/> ) <g/> , тільки іменники люди <g/> , кури <g/> , гуси <g/> , діти <g/> , сіни <g/> , сани <g/> , груди проти норми мають у цих відмінках пом'якшений кінцевий приголосний основи ( <g/> людям <g/> , курям <g/> , гусям <g/> , дітям і т. д. <g/> ) <g/> , а в орудному відмінку вони поруч звичайного закінчення -ями можуть мати -ми ( <g/> курми <g/> , людьми <g/> , гусьми <g/> , дітьми <g/> , сіньми <g/> , саньми <g/> , грудьми <g/> , а також ворітьми від ворота <g/> ; паралельно —
doc#45 В ИЗРГ 2 Потебня не відмовляється виразно від концепції унікальности кожної мови <g/> , але виняткове багатство зібраного матеріялу й загальна скерованість думки не лишають сумніву <g/> , що він перейшов на позицію еволюціонізму і то еволюціонізму <g/> , який охоплює <g/> , коли й не всі <g/> , то досить багато мов <g/> .
doc#40 В подібних випадках інфінітив більш або менш виразно субстантивізується ( <g/> набирає рис іменника <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> В українській мові середній рід використовується не тільки як « <g/> форма безформности« <g/> , а і як засіб висловити емоцію мовця <g/> .
doc#40 В ролі такого вигука може виступати і первісно повнозначне слово <g/> , напр <g/> .
doc#40 В останньому випадку асиндетон обслуговує те <g/> , що в теорії літератури зветься паралелізмом <g/> . </p>
doc#40 В усіх цих випадках це родовий відмінок частковий <g/> .
doc#40 В усіх цих випадках уживання минулого часу в поширеному на інші часові площини значенні обмежене і лексично <g/> : в цій ролі минулий час уживається тільки від небагатьох дієслів <g/> .
doc#72 В суті речі це означало розгром Академії <g/> , а разом з нею всієї інтеліґенції <g/> , що брала участь у боротьбі за самостійність десять років тому <g/> .