Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/> …
doc#3 В умовах центрально-східних говірок <g/> , які нас тут цікавлять <g/> , обидва ці процеси <g/> , можна думати <g/> , вже вповні виявилися ( <g/> що не конче значить — повністю реалізувалися <g/> ) на середину 17 ст <g/> .
doc#3 В узагальненні західна межа постання конструкцій типу двоє речень пробігає вздовж лінії Коростень ( <g/> на схід від <g/> ) — Хвастів — Умань <g/> .
doc#4 <p> В одному вірші поетка навіть трохи наївно питає <g/> : </p><p> А так хочеться знати <g/> : чи вишні </p><p> на Полтавщині родять ще <g/> ? </p>
doc#5 В ототожненні життя з драглистим білком є передчуття пізнішої екзистенціялістичної концепції людського тіла як купи слизу <g/> .
doc#6 В цьому один з головних секретів популярности Куриликових серій з життя різних національних груп у Канаді — поляків <g/> , євреїв <g/> , українців <g/> , ірландців <g/> , інуїтів <g/> …
doc#6 В поганих матеріяльних умовах і в поганому стані здоров'я <g/> , плянуючи подорож з Лондону до Парижу <g/> , щоб там розглянутися за мистецькою школою <g/> , Курилик робить “ <g/> гак <g/> ” до Відня <g/> , за сотні кілометрів <g/> , щоб там побачити ( <g/> справді найкращу в світі <g/> ) збірку творів цього майстра <g/> .
doc#8 В своєму щоденнику я записав 4 травня 1946 р. <g/> : « <g/> Сьогодні Домонтович поїхав до Мюнхену <g/> .
doc#9 В цьому виданні я наважився нарешті подати присвяту пам'яті В. Сімовича <g/> . </p>
doc#9 <p> Грудень 1994. Нью-Йорк </p><p> ГАЛИЧИНА </p><p> В ФОРМУВАННІ НОВОЇ </p><p> УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ </p><p> У кінці XIX століття Борис Грінченко писав про Галичину <g/> : « <g/> Що таке Галичина <g/> ?
doc#9 ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ </p><p> НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ </p><p> В ПЕРІОД 1876-1905 РОКІВ </p><p> Цей період започатковується указом 1876 р. про заборону українських друків у Російській імперії <g/> .
doc#9 В міру того <g/> , як цей стихійний у тих умовах процес збільшення розбіжности усвідомлювався <g/> , в українській громадськості поступово оформлюється два табори <g/> : прихильників галицьких елементів у мові й їхніх супротивників <g/> .
doc#9 В оркестрі грали всі області України <g/> , але внаслідок загального політичного становища великоукраїнських земель диригувала цією оркестрою Галичина <g/> . </p>
doc#9 В цей час уже виросло або виростало нове покоління письменників <g/> , зв'язане не стільки з селом <g/> , скільки з містом <g/> , покоління <g/> , що вчилося мови не з етнографічних записів або власних сільських спостережень <g/> , отже <g/> , не з якоїсь територіяльно-вузької околиці <g/> , — а вже переважно з інших <g/> , посередніх джерел <g/> : з книжки <g/> , з преси <g/> , з інтелігентської мовної практики <g/> .
doc#9 : АД <g/> ) <g/> ; строї ( <g/> « <g/> Для розваги у татарської дівчини один лише ресурс строї <g/> » — « <g/> В путах шайт <g/> .
doc#9 <p> 5. В іменниках жіночого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> з історично короткісним або циркумфлексово інтонованим голосним <g/> ) + дієслівний корінь + наросток -к + закінчення -а <g/> , східноукраїнські говірки подекуди зберігають накореневий наголос <g/> : оцінка ( <g/> тільки так у словниках <g/> ) <g/> , відпустка ( <g/> Голоск <g/> .
doc#9 В сей полосе самый чистый малороссийский язык употребляется <g/> , который литовского очень мягкого <g/> , ни степного грубого и тяжелого выговора не имеет <g/> » <g/> .
doc#10 В цей час Ганцов був членом партії Українських соціялістів-федералістів6 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> В дійсності одначе вже це спостереження кликало до далеко радикальніших висновків <g/> , — до перегляду питання про генезу української мови <g/> , а почасти й східньослов'янських мов взагалі <g/> .
doc#10 <p> В одному з основних питань методології вивчення говірок — у питанні про критерії розмежування діялектів і проведення меж поміж ними Ганцов не виробив власної чіткої методології <g/> .