Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 І паки реку <g/> : брешеш <g/> !
doc#84 І отченаш побідив <g/> , як побідила земля і воля і як побідить наша держава на чолі азіятського ренесансу <g/> !
doc#37 І то з обох поглядів — історії літератури і мого особистого життя <g/> .
doc#65 І розсудив цар <g/> : Оддайте тій першій живу дитину <g/> , не вбивайте <g/> !
doc#43 Каф- чин стиль — в ідеалі — стиль метафізичного протоколу <g/> , без- поетичний стиль <g/> , тоді як стиль Барки насамперед поетичний <g/> , часом блискучий <g/> , часом переобтяжений порівняннями й метафорами <g/> , при певній відразі до складних речень <g/> , при набіганні дієслівних фраз одна на одну ( <g/> І тому болючий зрив до протокольного стилю в частині кінцевих розділів <g/> , надто в описі партійних зборів <g/> ) <g/> . </p>
doc#45 <p> Ґете " <g/> Фавст <g/> " <g/> , І </p><p> Негативно оцінюючи " <g/> Очерк звуковой истории малорусского наречия <g/> " Житецького <g/> , Потебня закидав авторові нахил до поспішних узагальнень <g/> , інакше кажучи <g/> , віру в те <g/> , що бажане <g/> .
doc#61 <p> У тому ж « <g/> Літературно-науковому Збірнику <g/> » <g/> , І <g/> , де вміщено повість Гуменної <g/> , Пизюр наводить цитату з Сталіна <g/> : « <g/> Малі підприємства витворюють капіталізм <g/> , буржуазію невідклично <g/> , щогодини <g/> , щодня <g/> , стихійно і у великих розмірах <g/> » <g/> .
doc#9 квіток <g/> » <g/> , І <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; розумниця ( <g/> « <g/> Оксаночка у мене розумниця <g/> » — « <g/> Бояриня <g/> » <g/> , VIII <g/> , 121 <g/> ) <g/> ; відповідь ( <g/> « <g/> Ся відповідь зранить серце ніжній дамі <g/> » — « <g/> Трагедія <g/> » <g/> , II <g/> , 88 <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> Ні <g/> , мій народ не впав <g/> , не здавсь <g/> , не вимер <g/> , </p><p> І хрест його — йому болить <g/> . </p>
doc#80 — </p><p> і вони передчували своє майбутнє <g/> : </p><p> копита б'ють по кризі <g/> , </p><p> Вривається сармат і все руйнує вкрай <g/> , </p><p> І бранців лавами вигонить за Дунай <g/> . </p>
doc#71 [ <g/> 18 <g/> , т. 1 <g/> , с. 248 <g/> ] </p><p> або ж вірш « <g/> Сум і розвага <g/> » <g/> : </p><p> Слово нам верне і силу давнезну і волю <g/> , </p><p> І не один нам лавровий вінець обів'є круг чола [ <g/> 18 <g/> , т. 1 <g/> , с. 242 <g/> ] <g/> . </p>
doc#45 Свій настрій поет вилив у мало не гістеричну строфу <g/> : </p><p> І тепер я розбитеє </p><p> Серце ядом гою <g/> , </p><p> І не плачу й не співаю <g/> , </p><p> А вию совою <g/> . </p>
doc#28 Ось її закінчення <g/> : </p><p> І ми йдемо <g/> , випадком і недбало </p><p> Вітаючи і небо й ліхтарі <g/> , </p><p> І нам здається <g/> , що простору мало </p><p> Чудному серцю <g/> , котре забажало </p><p> Якоїсь невідомої зорі <g/> . </p>
doc#68 Нівроку <g/> , вжите в вірші « <g/> І жайворони дзвонять <g/> » <g/> , веде нас до настрою Шевченкових рядків <g/> : </p><p> Я не нездужаю <g/> , нівроку <g/> , </p><p> А щось такеє бачить око <g/> , </p><p> І серце жде чогось <g/> .
doc#15 Були багаті <g/> : </p><p> Високі на горі палати <g/> , </p><p> Чималий у яру ставок <g/> , </p><p> Зелений по горі садок <g/> , </p><p> І верби <g/> , і тополі <g/> , І вітряки на полі <g/> , </p><p> І долом геть собі село </p><p> Понад водою простяглось <g/> . </p>
doc#1 всюди </p><p> Вас найде правда-мста <g/> ; а люде Підстережуть вас на тотеж <g/> , </p><p> Уловлять і судить не будуть <g/> , </p><p> В кайдани туго окують <g/> , </p><p> В село на зрище приведуть <g/> , </p><p> І на хресті отім без ката </p><p> І без царя вас <g/> , біснуватих <g/> , </p><p> Розпнуть <g/> , розірвуть <g/> , рознесуть <g/> , </p><p> І вашей кровію <g/> , собаки <g/> , </p><p> Собак напоять <g/> … </p>
doc#15 Були багаті <g/> : </p><p> Високі на горі палати <g/> , </p><p> Чималий у яру ставок <g/> , </p><p> Зелений по горі садок <g/> , </p><p> І верби <g/> , і тополі <g/> , І вітряки на полі <g/> , </p><p> І долом геть собі село </p><p> Понад водою простяглось <g/> . </p>
doc#9 <p> Науки ніде було взяти <g/> ; </p><p> Прийшлось її в Ляхві шукати <g/> , </p><p> І ми полщизною жили </p><p> Тоді <g/> , як з нею прю вели2. </p><p> У цій неґації « <g/> полщизни <g/> » ледве чи не видніється в П. Куліша неґація галицьких впливів на Велику Україну й її літературну мову <g/> .
doc#63 - І це не мусить бути Шевченко « <g/> Катерини <g/> » або навіть « <g/> Гамалії <g/> » <g/> .
doc#40 І тут годі сказати <g/> , якими саме словами мали б бути з'єднані подані речення <g/> , але безсумнівно <g/> , що це мали б бути слова єднального значення <g/> . </p>