This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#38 | ренесансу й барокка — яка широка й вдячна тема <g/> ! | І | хто ж може розкрити її краще від Чижевського <g/> ? |
doc#98 | тут у примітці 1. </p><p> ТРЮЇЗМИ ( <g/> В ГОЛОВНОМУ <g/> ) | І | ТРОЄ ЛЮДЕЙ ЗАМУЧЕНИХ Четверта ланка давнього |
doc#24 | Press <g/> ) <g/> . </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> « <g/> Вертеп <g/> » Аркадія Любченка <g/> ) </p><p> | І | </p><p> Що двадцяті роки нашого сторіччя становили |
doc#55 | традиція ( <g/> « <g/> Куди йому уже до Риму <g/> » — Котл <g/> . <g/> , | І | <g/> , 16 <g/> ; « <g/> Колізей той серед Риму <g/> » — Шевч <g/> . « <g/> Неофіти <g/> » |
doc#53 | 5 <g/> ) <g/> , меж ( <g/> 9 <g/> ) <g/> , камень ( <g/> 10 <g/> ) — всупереч мапі 60 в АУМ <g/> , | І | і мапі 40. </p><p> 2. Ненаголошене ę рефлектується як е в |
doc#51 | України — </p><p> Слово нам верне і силу давнезну і волю <g/> , </p><p> | І | не один в нас лавровий вінок обів'є круг чола <g/> . </p> |
doc#34 | , що спотикаюсь <g/> , </p><p> Що вас і долю проклинаю <g/> , </p><p> | І | плачу тяжко і <g/> , як ви <g/> , </p><p> Душі убогої цураюсь <g/> , </p><p> Своєї |
doc#49 | і чайок пару — </p><p> — і пару чайок над солончаками <g/> , </p><p> | І | — верби <g/> ! — мармур хмар над вами <g/> . </p><p> Не говорімо вже |
doc#94 | чекає розчарування й лихо <g/> : </p><p> Не хрестись <g/> , </p><p> | І | не кленись <g/> , і не молись Нікому в світі <g/> ! Збрешуть |
doc#75 | Nicolas <g/> ! А що ж далі <g/> ? Як же з твоїм чиновником <g/> ? » <g/> . | І | Хвильовий відповідає на те <g/> : «— Маріє <g/> ! Ти |
doc#90 | єдиний « <g/> совєтський человек <g/> » <g/> . | І | це перше <g/> , чим для нас цікавий цей твір <g/> : всупереч |
doc#93 | мистецьким керівником був Сандро Ахметелі <g/> . | І | це було враження <g/> , що лишилося незабутнім на все |
doc#44 | , а надто « <g/> Сад Гетсиманський <g/> » Івана Багряного <g/> . | І | дати цих творів - 1948 <g/> , 1951 <g/> , 1950. А Сол- |
doc#70 | самі були наукою <g/> . Але час від часу їх бракує <g/> . | І | ця доповідь — власне роздум <g/> , колонау- кова |
doc#92 | , дій так <g/> , ніби такого враження не було <g/> . | І | завжди розум обдурював <g/> , і я гірко каявся <g/> , що |
doc#86 | те <g/> , що типове для читачів з УСРР взагалі <g/> . | І | тут не буде перебільшенням <g/> , коли скажемо <g/> , що |
doc#67 | життям <g/> , за степом <g/> , за бойовими вчинками <g/> . | І | він покидає свою дівчину <g/> , хоча й знає <g/> , що |
doc#103 | Але через багато років зустріч таки відбулася <g/> . | І | не одна <g/> , а дві <g/> . Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 |
doc#89 | критика <g/> , існують ці дві її відміни <g/> . | І | завжди провідними постатями критики <g/> , які |
doc#65 | та інші <g/> . Треба було ще і ще козлів відпущення <g/> . | І | словник став одним з них <g/> . Московська “ <g/> Правда " |