Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Ось <g/> , нарешті <g/> , ціла група “ <g/> історій <g/> ” в одній картині ( <g/> “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” <g/> , ч. 7 <g/> ) <g/> : людина <g/> , що працює в полі <g/> ; двоє людей <g/> , що б'ються <g/> ; корова <g/> , що висмикує солому з покрівлі землянки-бурдею <g/> ; друга корова <g/> , що вже наїлася <g/> …
doc#6 Прагнення точности в побутових деталях <g/> , нахил до “ <g/> історій <g/> ” у картині ( <g/> згадати б хоч Бройгелевого “ <g/> Мізантропа <g/> ” <g/> , тепер у Неаполі <g/> : прямує людина в чорному плащі й каптурі <g/> , занурена в міркування про марність світу <g/> , а злодій <g/> , підкравшіїся ззаду <g/> , витягає в мізантропа гаманець <g/> ) <g/> , залюднен- ня пейзажу постатями людей <g/> , нахил до багатоепізодности в картині <g/> , — хоч годі було б шукати в Курилика поєднанння стількох епізодів <g/> , як у Бройгеля <g/> : за підрахунком <g/> , що його подає П'єро Б'янконі <g/> , це число доходить 120 епізодів-історій у Бройгелевих “ <g/> Приказках <g/> ” ( <g/> Берлін <g/> ) і 84 в “ <g/> Дитячих грах <g/> ”
doc#6 Деякі картини многоепізодні і ховають у собі можливості багатьох “ <g/> історій <g/> ” <g/> , але ці історії лишаються нерозкритими назвою <g/> : “ <g/> Після балю в Жоліфу <g/> ” <g/> , “ <g/> Кузня <g/> ” <g/> .
doc#28 Методу цю <g/> , зрештою <g/> , найкраще розкрив сам Зеров у сонеті « <g/> Чистий Четвер <g/> » <g/> : </p><p> І темний круг євангельських історій </p><p> Звучить як низка темних алегорій </p><p> Про наші підлі і скупі часи <g/> . </p>
doc#35 В проповідях він уникає всього стороннього <g/> : анекдот <g/> , історій <g/> , наукових даних <g/> .
doc#38 По-друге <g/> , воно стосується до еміграційних історій літератур не менше <g/> , ніж до радянських <g/> . </p>
doc#43 Тому і на початку є чимало подій <g/> , що могли б стати основою напружених кримінальних історій — замахи на убивства <g/> , доконані убивства <g/> , — приміром <g/> , лікаря Крилов- ського <g/> , крадіжки <g/> , пожежі й рятування з них тощо <g/> , але і не розгорнені ці епізоди <g/> , і не вмотивовані судово <g/> , і надто їх багато <g/> , щоб можна було повірити в їх кримінальну справжність <g/> . </p>
doc#43 <p> Як логіка появи героїв <g/> , так і організація часу й простору <g/> , так і організація сюжету з небувалим накопиченням кримінальних історій <g/> , — все це виступає у власній системі і у власній послідовності <g/> .
doc#47 Вона складається з чотирьох історій загибелі <g/> , незаслуженої <g/> , несправедливої <g/> , — кітки Мамурки <g/> , собаки Тора <g/> , бика Буця і коня Княжни <g/> .
doc#47 І чотирьох історій-ілюзій <g/> , розвіяних або розтрощених <g/> , історій самоти <g/> : « <g/> Лялька <g/> » — про кохання <g/> , що не відбулося <g/> , « <g/> Ростик <g/> » — про героїзм <g/> , якого не розуміють <g/> , « <g/> Зайчики <g/> » — про конфлікт між вимогами оточення й власним переконанням і « <g/> Брехуха <g/> » — про ілюзорність ілюзії <g/> .
doc#81 <p> Історій і істориків у нас було три <g/> .
doc#81 Партійно-радянські вимоги ще не зазіхнули на провідні дисципліни <g/> , тільки оточували їх огорожею допоміжних — усяких тих історій партії <g/> , робітничого руху <g/> , національного питання тощо <g/> .
doc#0 <p> Тут час закінчити передмови і пора почати нашу історію <g/> . </p>
doc#0 <p> Шаркоф </p><p> Не шкодило б розписати тут історію Харкова й українців Харкова за майже півтора року німецької окупації <g/> .
doc#0 <p> Історію української або україномовної преси в Німеччині ще не написано <g/> , а слід було б. Серед німецьких видань для українських робітників <g/> , видань <g/> , народжених у Берліні <g/> , але тепер звідти вивезених <g/> , був ілюстрований двотижневик « <g/> Дозвілля <g/> » <g/> , аполітично-розваговий <g/> , без злободенносте <g/> , без фронтів і без повчань <g/> , хай робітники на кілька годин забудуть свою невеселу долю і свою не милу серцю примусову псевдобатьківщину <g/> , посміються над карикатурами й потішаться або зажуряться над віршами й оповіданнями <g/> .
doc#1 А історію <g/> , тілько нашу <g/> , може вбгаю в 10 копійок <g/> .
doc#6 Одна з них — це позірна вірність баченому <g/> , чи то будуть деталі побуту <g/> , такі звичні для кожного <g/> , чи точність у відтворенні пейзажу <g/> , при чому не завжди <g/> , але часто вони обидві включені в простий <g/> , але дотепний сюжет <g/> , невигадливу “ <g/> історію <g/> ” <g/> , так що малярство тут <g/> , як у голландських жанристів 17 сторіччя <g/> , не розриває зв'язку з літературою <g/> .
doc#6 Багато картин Кріґгофа дуже виразно натякають на “ <g/> історію <g/> ” <g/> , в них показану <g/> , але дуже рідко в назві картини маляр виходить поза межі чистої називности <g/> .
doc#6 Зрештою <g/> , аспекти історичний і біографічний у його творах важко навіть відокремити одні від одних <g/> , бо історію запровадження цивілізації на канадському колись дикому заході він бачить через суто особисту призму вражень свого дитинства <g/> , адже заселення канадських прерій відбувалося перед його очима і з його безпосередньою участю <g/> .
doc#6 <p> Глядач картин Курилика при бажанні може забути про оповідь <g/> , що стоїть за ними і що ніби породила їх <g/> , про біографічне тло і про історію Канади й канадців <g/> , епізоди якої до них увійшли <g/> ; може примусити себе абстрагуватися від їхньої філософії й проповіді віри — тоді вони тим яскравіше постануть перед ним як гра площин <g/> , що несуть у собі співвідношення кольорів <g/> .