Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Інше слово з того ж семантичного поля — сніжина — вводиться не прямим розкриттям теми вірша <g/> , а в порівнянні <g/> .
doc#77 Інші — меншість <g/> , ті <g/> , що зуміли зберегти цупкість до життя <g/> , молодість душі <g/> , розуміння історичних і психологічних процесів <g/> , — ці адресуються в майбутнє <g/> .
doc#40 Ця група з усіх займенників найближче стоїть до прикметників <g/> ; частина їх навіть виступає і як прикметник ( <g/> цілий <g/> ) або має наростки прикметника ( <g/> інший з наростком другого ступеня прикметників -ш- <g/> ; колишня форма без цього наростка іний тепер не вживається зовсім <g/> ) <g/> .
doc#96 І досі з чотирьох літературних журналів два мають назви <g/> , взяті з мітології <g/> , — Скірнір і Ф'єльнір ( <g/> інша назва бога Одіна <g/> ) <g/> , та це тільки літературна гра <g/> .
doc#97 Що російська імперія та її царі ховаються за численними історичними персонажами в творах Шевченка <g/> , — це знав ще Драгоманов <g/> , а сьогодні знає кожний школяр ( <g/> інша справа <g/> , що в тих творах можна пробувати відкрити ще один глибший історіософічний і філософський плян <g/> .
doc#76 При певній акумуляції таких змін на певній території <g/> , а при їх відсутності на сусідній території ( <g/> сусідніх територіях <g/> ) на певному хронологічному етапі мовці усвідомлюють відокремленість і самодостатність своєї мови на відміну від мови ( <g/> мов <g/> ) інших географічно суміжних мовних одиниць <g/> ; новоутворена ( <g/> новоусвідомлена <g/> ) мовна одиниця ( <g/> єдність <g/> ) дістає свою назву і стає — власне мовою <g/> .
doc#72 Зненацька він опиниться на чолі підтримуваного владою походу проти пуристів <g/> , стане директором Інституту мовознавства в Києві <g/> , головним редактором новозаснованого журналу “ <g/> Мовознавство <g/> ” <g/> , членом-кореспондентом Академії Наук ( <g/> травень 1934. Полонська 2,32 <g/> ) <g/> , іншими словами — диктатором у ділянці української мови <g/> .
doc#73 Одні сягають у літопис ( <g/> Аятуринська <g/> ) <g/> , інші до Святого Письма в його церковнослов'янському одязі ( <g/> Стефанович <g/> , Барка <g/> ) <g/> , треті до архаїчного фолкльору ( <g/> Лятуринська <g/> , Барка <g/> , Кравців <g/> , почасти Славутич <g/> ) <g/> , четверті — до новішого фолкльору ( <g/> Багряний <g/> , Веретенченко <g/> , Черінь <g/> ) <g/> , майже всіх вабить Шевченко <g/> , який справді зумів увібрати в свою поезію колосальну широчінь українських традиційно-поетичних джерел і дати їм нову <g/> , перед тим нечувану синтезу <g/> .
doc#72 , подвоєні н <g/> , д <g/> , т <g/> , л в іменниках середнього роду <g/> , але не с <g/> , з <g/> , ш <g/> , ж <g/> , ч <g/> : зілля але колося <g/> ) <g/> , інші запропоновано як рівнобіжні до узвичаєних галицьких ( <g/> напр <g/> .
doc#40 , інший <g/> , перший ( <g/> колишні форми першого ступеня іний <g/> , первий цілком вийшли з ужитку <g/> ) <g/> ; ще більше поширене це явище на Заході України <g/> , де <g/> , скажімо <g/> , більший означає просто великий <g/> , довший — довгий <g/> , старший — старий <g/> , відрізняючися від первісних форм першого ступеня тільки ледь відчутним відтінком « <g/> цензурного применшення« <g/> , ніби більшої ввічливости <g/> . </p>
doc#40 , інший <g/> , панщина можуть вимовлятися ипшией <g/> , пан'шчиена <g/> , хоч можуть мати і тверде -н- <g/> .
doc#81 Там <g/> , де одні захоплено плескали й кричали « <g/> браво <g/> » <g/> , інші голосно висловлювали своє обурення <g/> .
doc#72 , в іменниках середнього роду закінчення -я- і -є <g/> ; життя і житте <g/> ; багато і богато <g/> , інший і инший <g/> ; мачуха і мачоха <g/> ; закінчення давального однини в іменниках чоловічого роду на -ові й -ови та ін <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> О. Гончар <g/> ) </p><p> Між шведськими частинами відділи польські <g/> , шляхтичі на конях кожний в іншому вбранню <g/> , інша зброя <g/> , попадаються навіть сталеві шоломи й мисюрки <g/> .
doc#80 Цей контраст теж несуть передусім епітети <g/> , деякі елементарно прості <g/> , наче з газетного оголошення взяті <g/> , інші <g/> , що ховають у собі метафору ( <g/> печерна кімната <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Одні з цих відтінків залежать від тембру людського голосу <g/> , від темпу вимови <g/> , інші — від впливу сумежних звуків тощо <g/> .
doc#10 Порівняний з іншими місцевостями Чернігівщини <g/> , він стає відбитком одного етапу розвитку українського чи білоруського вокалізму <g/> , інші місцевості відбивають інші етапи <g/> , і так розподіл фактів у просторі стає своєрідним відбитком їх розподілу в часі — в історії української й білоруської мов <g/> .
doc#77 Пізніше <g/> , коли йому скажуть <g/> , що одні пішли вправо <g/> , інші вліво <g/> , він обуриться тим <g/> , що ніхто не хоче піти просто <g/> .
doc#55 З тих дотеперішніх критеріїв <g/> , що їх тут коротко накреслено <g/> , деякі мусять бути одразу відкинені <g/> , інші мають бути модифіковані або переглянеш <g/> , деякі з досі занедбаних повинні бути відновлені в дусі — наскільки можливо — гармонії <g/> .
doc#85 Одні ряди відстають <g/> , інші випереджають їх <g/> , стаються катастрофи й провалля <g/> , але розвиток ( <g/> не плутати з поступом <g/> !