Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Інше слово з того ж семантичного поля — сніжина — вводиться не прямим розкриттям теми вірша <g/> , а в порівнянні <g/> .
doc#77 Інші — меншість <g/> , ті <g/> , що зуміли зберегти цупкість до життя <g/> , молодість душі <g/> , розуміння історичних і психологічних процесів <g/> , — ці адресуються в майбутнє <g/> .
doc#40 Ця група з усіх займенників найближче стоїть до прикметників <g/> ; частина їх навіть виступає і як прикметник ( <g/> цілий <g/> ) або має наростки прикметника ( <g/> інший з наростком другого ступеня прикметників -ш- <g/> ; колишня форма без цього наростка іний тепер не вживається зовсім <g/> ) <g/> .
doc#96 І досі з чотирьох літературних журналів два мають назви <g/> , взяті з мітології <g/> , — Скірнір і Ф'єльнір ( <g/> інша назва бога Одіна <g/> ) <g/> , та це тільки літературна гра <g/> .
doc#97 Що російська імперія та її царі ховаються за численними історичними персонажами в творах Шевченка <g/> , — це знав ще Драгоманов <g/> , а сьогодні знає кожний школяр ( <g/> інша справа <g/> , що в тих творах можна пробувати відкрити ще один глибший історіософічний і філософський плян <g/> .
doc#76 При певній акумуляції таких змін на певній території <g/> , а при їх відсутності на сусідній території ( <g/> сусідніх територіях <g/> ) на певному хронологічному етапі мовці усвідомлюють відокремленість і самодостатність своєї мови на відміну від мови ( <g/> мов <g/> ) інших географічно суміжних мовних одиниць <g/> ; новоутворена ( <g/> новоусвідомлена <g/> ) мовна одиниця ( <g/> єдність <g/> ) дістає свою назву і стає — власне мовою <g/> .
doc#72 Зненацька він опиниться на чолі підтримуваного владою походу проти пуристів <g/> , стане директором Інституту мовознавства в Києві <g/> , головним редактором новозаснованого журналу “ <g/> Мовознавство <g/> ” <g/> , членом-кореспондентом Академії Наук ( <g/> травень 1934. Полонська 2,32 <g/> ) <g/> , іншими словами — диктатором у ділянці української мови <g/> .
doc#40 , інший <g/> , перший ( <g/> колишні форми першого ступеня іний <g/> , первий цілком вийшли з ужитку <g/> ) <g/> ; ще більше поширене це явище на Заході України <g/> , де <g/> , скажімо <g/> , більший означає просто великий <g/> , довший — довгий <g/> , старший — старий <g/> , відрізняючися від первісних форм першого ступеня тільки ледь відчутним відтінком « <g/> цензурного применшення« <g/> , ніби більшої ввічливости <g/> . </p>
doc#40 , інший <g/> , панщина можуть вимовлятися ипшией <g/> , пан'шчиена <g/> , хоч можуть мати і тверде -н- <g/> .
doc#72 , в іменниках середнього роду закінчення -я- і -є <g/> ; життя і житте <g/> ; багато і богато <g/> , інший і инший <g/> ; мачуха і мачоха <g/> ; закінчення давального однини в іменниках чоловічого роду на -ові й -ови та ін <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> О. Гончар <g/> ) </p><p> Між шведськими частинами відділи польські <g/> , шляхтичі на конях кожний в іншому вбранню <g/> , інша зброя <g/> , попадаються навіть сталеві шоломи й мисюрки <g/> .
doc#40 <p> Цілковито так <g/> , як прикметник <g/> , відміняються займенники який <g/> , такий <g/> , сякий <g/> , котрий <g/> , кожний <g/> , сам ( <g/> ий <g/> ) <g/> , всякий <g/> , жадний <g/> , інший <g/> , інакший <g/> , наш <g/> , ваш <g/> , їхній <g/> .
doc#47 <p> Єроним Лятуринської <g/> , звичайно <g/> , інша особа <g/> .
doc#65 Натомість перенесення всієї шкали соціяльних оцінок мовних фактів має вирішальне значення <g/> , іншими словами <g/> , втрата здатности оцінювати факти мови незалежно від іншої мови <g/> , в даному випадку російської <g/> , визначає собою ввесь напрям розвитку на майбутнє і веде до повного пристосування однієї мови до другої <g/> , аж до її влиття до цієї останньої <g/> .
doc#25 Не підлягає жадному сумніву <g/> , що якби ця інтеліґенція як самостійне ціле склалася на самій польській <g/> , чисто мазурській національній основі <g/> , вона мала б цілком інші риси характеру й темпераменту <g/> , мала б зовсім інакшу фізіономію і <g/> , ймовірно <g/> , іншу історію <g/> ” <g/> . </p>
doc#97 Шукаймо по архівах <g/> , — одному <g/> , другому <g/> , третьому <g/> , в Оренбурзі <g/> , петербурзьких різних <g/> , київських <g/> , інших <g/> , інших <g/> .
doc#28 Ми не повіримо і епізодичним мотивам оспівування світової революції ( <g/> « <g/> Спартак <g/> » <g/> ) або оспівування індустріяльного будівництва <g/> : </p><p> Чуєш <g/> , там в далині велетенські заводи </p><p> Іншу долю кують <g/> , інше сяєво слав <g/> . </p>
doc#26 ) </p><p> У вступному розділі Шевченко міркує — кажучи термінологією сучасних мовно-літературних дискусій на Україні — про « <g/> безперспективність <g/> » української мови <g/> , іншими словами <g/> , про твердження <g/> , що українська мова повинна поступитися російській <g/> , а література цією мовою приречена на зникнення <g/> .
doc#72 В завуальованій формі тут також наявні дві засади комуністичної політики <g/> , що лишатимуться незмінними довгі роки <g/> , а саме <g/> : поступки щодо мови <g/> , але не чогось іншого <g/> ; підкреслення рівнорядности <g/> , а не панування <g/> , української мови <g/> , іншими словами <g/> , визнання російської мови однією з двох мов на Україні <g/> . </p>
doc#74 Далі <g/> , в завуальованій формі тут наявні дві засади комуністичної політики <g/> , що лишатимуться незмінними довгі роки <g/> , а саме <g/> : поступки щодо мови <g/> , але не чогось іншого <g/> ; підкреслення рівнорядности <g/> , а не панування <g/> , української мови <g/> , іншими словами <g/> , визнання російської мови однією з двох мов на Україні <g/> .