Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 синє <g/> , коли з'являється тут <g/> , « <g/> жагтить жаром <g/> » <g/> ! І тільки здалека прозирає чорне <g/> : «
doc#19 , халтурник <g/> , хавталій <g/> ! </p><p> Щербосьорба <g/> . Брешеш <g/> ! І паки реку <g/> : брешеш <g/> ! А ти гнобитель людський <g/> !
doc#24 передчував <g/> , чого ще не було <g/> , але що мусіло бути <g/> ! </p><p> І <g/> , може відчуваючи умовність цього образу «
doc#4 й відкривають шлях до внутрішньої гармонії <g/> ! І <g/> , ведучи далі мотив теплої цілющости <g/> , вона
doc#19 школи <g/> , вже й одвертає пику <g/> , вже й кирпу гне <g/> ! І робити не хоче <g/> , бо бач <g/> , ручки білі <g/> , щоб не
doc#30 ні Ви не скажемо <g/> , що таке Шевченко <g/> , але говорім <g/> ! І вірмо <g/> , що житиме єдиний фронт антидзирства5. І
doc#68 » <g/> : </p><p> Настане суд <g/> , заговорять </p><p> І Дніпро <g/> , і гори <g/> ! </p><p> І потече сторіками </p><p> Кров у синє море </p><p> Дітей ваших <g/> … </p>
doc#84 “Земля і воля <g/> " або нового — наша держава <g/> ! І отченаш побідив <g/> , як побідила земля і воля і як
doc#27 мені Бог у царстві небесному так заплатить <g/> ! І поти буду працювати <g/> , поки снаги стане моєї <g/> » <g/> .
doc#28 декляративний характер мають усі ці заяви <g/> ! І як охоче милується Филипович саме в атрибутах
doc#54 воно відкриється в самому процесі здобування <g/> ! </p><p> І хіба не про те ж говорить і закінчення повісти
doc#40 типу Добридень <g/> ! — Здоров <g/> ! — Доброго здоров'я <g/> ! і т. п. В них <g/> , правда <g/> , здебільшого нема підмета <g/> ,
doc#27 мов з домовини упирі <g/> , на свіжу кров кидаються <g/> ! І нехай лучче ми будемо довіку вічнього у латаній
doc#63 у неї глибоко інтимні рядки <g/> : </p><p> Воскресни <g/> , мамо <g/> ! І вернися </p><p> В світлицю-хату <g/> : опочий <g/> , </p><p> Бо ти аж надто
doc#81 слова <g/> . Досить широка зона мовчання <g/> ! </p><p> І все таки я вчащав до театру <g/> , і <g/> , коли якась там
doc#4 <p> тут у мене <g/> , під вікном <g/> , </p><p> бузини — як море <g/> ! </p><p> і вона п'янким вином </p><p> душу мою морить <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Жарт <g/> » <g/> ) </p><p> Це
doc#90 батальйон <g/> , несучи на власних спинах міномети <g/> ! І от <g/> , після капітуляції Румунії <g/> , він зустрічає
doc#53 , над силу ума </p><p> Вже дужчої сили й на світі нема <g/> ! </p><p> І треба нам добре у тямку те взять <g/> , </p><p> Що вчена
doc#72 , їх помилково вважали за “ <g/> нормальні <g/> ! і старожитні <g/> . 67 У часи <g/> , коли велося безоглядне
doc#37 на це питання — виразне й недвозначне НІ <g/> ! І то з обох поглядів — історії літератури і мого