Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 покидати насиджене гніздечко <g/> . А як добре було <g/> ! Яке ВДОВІЛАЯ <g/> ! Як жилося <g/> ! Де тут <g/> , у якійсь Німеччині
doc#40 нагадують Тичинині рядки <g/> : « <g/> Весна <g/> , весна <g/> ! Яка блакить <g/> , який кругом прозор <g/> ! Садками ходить
doc#79 , бо інакше я теж скочуся <g/> . Ух <g/> , який вітер <g/> ! Який страшний вітер <g/> ! За якунебудь думку <g/> , за одну
doc#9 й безграмотно кованим язиком <g/> : Господи <g/> ! Яких слів не видумав <g/> , що не покалічив <g/> ! »1. А ще
doc#40 який такий <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Які безмежні далі <g/> ! Який огнистий шлях <g/> ! » ( <g/> Риль <g/> . <g/> ) <g/> ; отже <g/> , конструкції
doc#28 не в натурі <g/> , не в природі <g/> , а <g/> … на мапі <g/> ! Яке самовикриття для поета <g/> , що взявся за пекучу <g/> ,
doc#62 . Але не можу любити їх <g/> , не можу ні за що в світі <g/> ! Які вони всі жорстокі <g/> ! Матері ненавидять своїх
doc#62 : </p><p> характеристики Герценового " <g/> Колокола <g/> " ( <g/> яким захоплювався Шевченко <g/> ) <g/> , його суперечностей <g/> ,
doc#31 " гетьмана Мазепи і саме по " <g/> матерній лінії <g/> " ( <g/> який пасаж <g/> ! <g/> ) » <g/> , — зовсім не іронічне запитання <g/> : « <g/> Чи
doc#81 похмуру « <g/> Любов під берестами <g/> » Юджіна О'Ніла <g/> , ( <g/> якого тоді називали О'Нейль <g/> ) <g/> . Але з усіх тоді бачених
doc#40 з кінцевим наголосом ( <g/> горлай <g/> , гультяй <g/> ) <g/> , -ака ( <g/> яка <g/> ) <g/> , з наголосом на наростку ( <g/> вояка <g/> , кусака <g/> ,
doc#72 27 лютого 1938 повністю збережено § 126 ( <g/> який став тепер § 94 <g/> : Constitution 2 <g/> , ст <g/> . 19 <g/> ) <g/> , але всі
doc#4 пролягає сім років мовчання <g/> , 1937—1944 ( <g/> який повториться <g/> , цей мертвий час <g/> , у інші сім чи
doc#30 її присуджують <g/> . Але якщо її дали sМакарову ( <g/> якого особисто я не знаю <g/> ) <g/> , то ні <g/> , мерсі боку <g/> , ніякого
doc#94 Бог <g/> </p><p> ( <g/> « <g/> Ликері <g/> » <g/> , 1860 <g/> ) </p><p> Проти « <g/> візантійства <g/> » ( <g/> яке <g/> , до речі <g/> , « <g/> Словник мови Шевченка <g/> » анекдотично
doc#46 в літературі й політиці <g/> , відродити « <g/> Вісник <g/> » ( <g/> який тепер не пішов далі одного числа <g/> ) і звернувся до
doc#31 Олександра Довженка <g/> . Крім хіба « <g/> Звенигори <g/> » ( <g/> яка <g/> , не треба забувати <g/> , не мала жадного успіху в
doc#27 навіть розсіяні елементи « <g/> котляревщи- ни <g/> » ( <g/> яка в суті речі в листах була також і « <g/> квітківщи- ною
doc#31 у « <g/> Культурі і побуті <g/> » і особливо в « <g/> Плужанині <g/> » ( <g/> які <g/> , до речі <g/> , слід було б зібрати й видати <g/> ) <g/> .
doc#28 » <g/> , а везе на нього « <g/> всю душу і всю кров свою <g/> » ( <g/> який трагічний образ внутрішнього невільництва <g/> ! <g/> )