Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 27 лютого 1938 повністю збережено § 126 ( <g/> який став тепер § 94 <g/> : Constitution 2 <g/> , ст <g/> . 19 <g/> ) <g/> , але всі
doc#46 в літературі й політиці <g/> , відродити « <g/> Вісник <g/> » ( <g/> який тепер не пішов далі одного числа <g/> ) і звернувся до
doc#7 це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> які <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються
doc#92 Білодіда з Булаховським або Виноградовим ( <g/> який <g/> , одначе <g/> , знав ціну Білодідові й не пускав його
doc#40 , напр <g/> . <g/> : « <g/> Якима надихувала надія чинів <g/> , надія ( <g/> Яка <g/> ? Який її внутрішній зміст <g/> ? <g/> ) вислужитися у люди
doc#81 дістатися туди <g/> . Я писав до Івана Панькевича ( <g/> якого особисто не знав <g/> ) <g/> , але дістав відповідь <g/> , що
doc#76 ненаголошених <g/> , а далі і в наголошених складах ( <g/> які сліди збереглися в багатьох російських
doc#68 ; з спостереження заходу сонця <g/> , смерти сонця ( <g/> яке знов народиться завтра <g/> ) й виросла тема поезії <g/> .
doc#81 але йшов глибше і цікавіше <g/> , вірші Павла Тичини ( <g/> який починався для мене не « <g/> Соняшними клярнетами <g/> » <g/> ,
doc#95 журналістики <g/> , потім в Університеті ( <g/> який на той час став знову просто університетом <g/> ) <g/> ,
doc#40 -ськ ( <g/> ий <g/> ) ( <g/> також у вигляді — -зький <g/> , -цький <g/> ) <g/> , яким зокрема творяться прикметники <g/> , що показують
doc#19 , од сім'ї <g/> , од батька й матері <g/> » — « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> , які вони не здатні до творчої праці <g/> , як спроможні
doc#40 згадати тільки сполучник не то <g/> , що -а ( <g/> ле <g/> ) <g/> , який одначе становить собою тільки посилення
doc#40 характеру — т. зв <g/> . відповідник — ( <g/> те <g/> ) <g/> , яке мусить бути розкрите в підрядному реченні <g/> , а
doc#41 Гемінґвея <g/> . Вона має той блиск <g/> , той esprit <g/> , які характеризували радше минулу епоху або <g/> ,
doc#81 тільки ім'я <g/> , але мав уявлення про авторитет <g/> , яким він користався <g/> . Я радо пристав на ідею — як я це
doc#81 і Камінка <g/> . Але публіка любила й тих акторів <g/> , які в усіх ролях грали самі себе <g/> , якщо вони мали чар і
doc#40 : в ній бракує тієї другої частини асиндетона <g/> , яка відповідає нашому реченню « <g/> сказала Мар'яна« <g/> .
doc#92 : </p><p> — З ким це узгоджено <g/> ? </p><p> Але рецензія Ахманової <g/> , яка випередила приблизно на рік виступи Л. <g/> , Л-ра і
doc#9 » — « <g/> Утомилась Заверюха <g/> » — « <g/> Еге <g/> , бачу <g/> , яка фуґа <g/> ! » </p><p> У другій половині XIX ст <g/> . чернігівські