This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 | 27 лютого 1938 повністю збережено § 126 ( <g/> | який | став тепер § 94 <g/> : Constitution 2 <g/> , ст <g/> . 19 <g/> ) <g/> , але всі |
doc#46 | в літературі й політиці <g/> , відродити « <g/> Вісник <g/> » ( <g/> | який | тепер не пішов далі одного числа <g/> ) і звернувся до |
doc#7 | це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> | які | <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються |
doc#92 | Білодіда з Булаховським або Виноградовим ( <g/> | який | <g/> , одначе <g/> , знав ціну Білодідові й не пускав його |
doc#40 | , напр <g/> . <g/> : « <g/> Якима надихувала надія чинів <g/> , надія ( <g/> | Яка | <g/> ? Який її внутрішній зміст <g/> ? <g/> ) вислужитися у люди |
doc#81 | дістатися туди <g/> . Я писав до Івана Панькевича ( <g/> | якого | особисто не знав <g/> ) <g/> , але дістав відповідь <g/> , що |
doc#76 | ненаголошених <g/> , а далі і в наголошених складах ( <g/> | які | сліди збереглися в багатьох російських |
doc#68 | ; з спостереження заходу сонця <g/> , смерти сонця ( <g/> | яке | знов народиться завтра <g/> ) й виросла тема поезії <g/> . |
doc#81 | але йшов глибше і цікавіше <g/> , вірші Павла Тичини ( <g/> | який | починався для мене не « <g/> Соняшними клярнетами <g/> » <g/> , |
doc#95 | журналістики <g/> , потім в Університеті ( <g/> | який | на той час став знову просто університетом <g/> ) <g/> , |
doc#40 | -ськ ( <g/> ий <g/> ) ( <g/> також у вигляді — -зький <g/> , -цький <g/> ) <g/> , | яким | зокрема творяться прикметники <g/> , що показують |
doc#19 | , од сім'ї <g/> , од батька й матері <g/> » — « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> , | які | вони не здатні до творчої праці <g/> , як спроможні |
doc#40 | згадати тільки сполучник не то <g/> , що -а ( <g/> ле <g/> ) <g/> , | який | одначе становить собою тільки посилення |
doc#40 | характеру — т. зв <g/> . відповідник — ( <g/> те <g/> ) <g/> , | яке | мусить бути розкрите в підрядному реченні <g/> , а |
doc#41 | Гемінґвея <g/> . Вона має той блиск <g/> , той esprit <g/> , | які | характеризували радше минулу епоху або <g/> , |
doc#81 | тільки ім'я <g/> , але мав уявлення про авторитет <g/> , | яким | він користався <g/> . Я радо пристав на ідею — як я це |
doc#81 | і Камінка <g/> . Але публіка любила й тих акторів <g/> , | які | в усіх ролях грали самі себе <g/> , якщо вони мали чар і |
doc#40 | : в ній бракує тієї другої частини асиндетона <g/> , | яка | відповідає нашому реченню « <g/> сказала Мар'яна« <g/> . |
doc#92 | : </p><p> — З ким це узгоджено <g/> ? </p><p> Але рецензія Ахманової <g/> , | яка | випередила приблизно на рік виступи Л. <g/> , Л-ра і |
doc#9 | » — « <g/> Утомилась Заверюха <g/> » — « <g/> Еге <g/> , бачу <g/> , | яка | фуґа <g/> ! » </p><p> У другій половині XIX ст <g/> . чернігівські |