Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 , тут коли не пропаду <g/> , то добра буду <g/> … Та вже ж <g/> ! " — " <g/> Як у лісі хожу <g/> , аж сумно було <g/> ! Народу на базарі — не
doc#64 життя Любченка в ті дні й роки були жахливі ( <g/> як <g/> , зрештою <g/> , майже всіх в Україні сущих <g/> ) <g/> : голод <g/> ,
doc#101 , текти всеохопно <g/> , « <g/> розтікатися по древу <g/> » <g/> , як казав давній літописець <g/> . </p><p> Під час відвідин
doc#50 Вашої істоти <g/> . Тоді Ви можете взяти « <g/> Поета <g/> » <g/> , як берете « <g/> Божественну комедію <g/> » <g/> , « <g/> Фавста <g/> » або
doc#28 , які хоч і виявляють ті самі тенденції <g/> , але <g/> , як правило <g/> , не так чітко й яскраво <g/> . З другого боку <g/> ,
doc#54 поема <g/> . Так само сумно і водночас бадьоро <g/> , як і в своєму попередньому перебігу <g/> . </p><p> Чому 77
doc#67 ви йдете <g/> , оставивши за плечима спомини бажань <g/> , як коливання білої руки <g/> . </p><p> Пісня вітру <g/> : </p><p> Мої хвилі —
doc#8 , але туди так і не доїхав <g/> . Він зник безслідно <g/> , як герой його повісті « <g/> Без ґрунту <g/> » архітект
doc#55 років <g/> . </p><p> 1.У 19 ст <g/> . правопис на Україні був <g/> , як правило <g/> , справою приватною <g/> . Кожна людина мала
doc#45 власні думки <g/> , такі далекі від Буслаєва <g/> , як тільки може бути <g/> . Якщо котресь твердження
doc#103 й погодився на розмову <g/> . </p><p> — Юрію Володимировичу <g/> , як Вам сьогодні живеться <g/> ? </p><p> — Усе в минулому <g/> . Тепер я
doc#4 : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> .
doc#21 нас поєднала праця в “ <g/> Арці <g/> <g/> , а щоб зрозуміти <g/> , як до цього дійшло <g/> , треба сказати кілька слів про
doc#33 обряди <g/> , а тепер їх практикують по клюбах <g/> , як один із засобів культроботи <g/> » <g/> . Звичайно <g/> ,
doc#39 ще не знала такої у к р а ї н с ь к о ї книжки <g/> , як « <g/> Старший боярин <g/> » Осьмаччин <g/> . Якщо можна
doc#29 моєму побуті ще не було <g/> . </p><p> Отже <g/> , спогад <g/> . Не конче <g/> , як було <g/> , а як запам'яталося <g/> . З різним ступенем
doc#25 трьох оборон прав української мови <g/> , як і всі три <g/> , назовні публіцистичного характеру <g/> .
doc#76 такий вибух відгуків <g/> , і то поспіль негативних <g/> , як ця <g/> . Список їх ( <g/> неповний <g/> ) подають Червінська і
doc#85 літератури від Шевченка до неоклясицизму <g/> , як не послідовне й чимраз послідовніше
doc#78 » <g/> , ч. І <g/> , виданій 1798 р. в Петербурзі <g/> , Яків Мих <g/> . Маркович уважає за « <g/> грубі <g/> » вже не на