Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Я ніколи не бував перед тим на Заході <g/> , але я міг уявити собі <g/> , яким шоком було для німецького вояка опинитися в примітивних умовах Сходу Европи <g/> , ще примітивніших в умовах війни й руїни ( <g/> не дурно одним з перших учинків німців було розмежування туалетів — одні для місцевих <g/> , другі nur fьr Deutsche <g/> !
doc#81 <p> Я побачив жах у його очах <g/> , і він заговорив про щось інше <g/> .
doc#4 <p> Я не хочу з тобою йти <g/> . </p>
doc#75 <p> Я тільки згадаю ще про фавстівську тему в Хвильового і про гамлетівську в Бажана <g/> .
doc#12 Мені ген то снилася одна <g/>
doc#40 Мені ген то снилася одна <g/>
doc#81 <p> Я намагався довести <g/> , що таке <g/> , може <g/> , й буває <g/> , але не в їхньому випадку <g/> , і це була чиста правда <g/> . </p>
doc#71 <p> Я на сторожі коло їх </p><p> Поставлю слово </p><p> ( <g/> « <g/> Подражаніє ХІ псалму <g/> » <g/> , 1859 р. <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 <p> Я вже знав тоді <g/> , як стояла справа з волею слова в Німеччині <g/> , тим більше в війську <g/> .
doc#81 <p> Я не розумів зв'язку явищ і тому не хотів до них втручатися ( <g/> а може <g/> , якби зрозумів <g/> , ще далі відсахнувся б <g/> !
doc#81 Я доїздив трамваєм <g/> , минав перший парк з його плеканими каштановими алеями і клюмбами <g/> , з його буфетом <g/> , у ті роки переважно порожнім <g/> , минав другий парк <g/> , з дещо молодшими деревами <g/> , а серед них моїми улюбленими білостовбурними березами <g/> , і розкладався в третьому ( <g/> так вони звалися за чергою насадження <g/> ) <g/> , де вже алей майже не було <g/> , а тільки стежки і де наслідувано гаї Слобожанщини <g/> .
doc#33 Я згоден – поступ є <g/> , але рації в ньому немає <g/> .
doc#67 <p> Я повторюю <g/> , вірш зветься « <g/> Прощання <g/> » <g/> , автор вірша Юрій Тарнавський <g/> .
doc#81 <p> Я пробував арµументувати станом моєї безпорадної матері <g/> , але гістерика <g/> , майже в буквальному сенсі <g/> , борсання по кабінету й скажені вигуки тривали <g/> , ніяка логіка не діяла <g/> .
doc#81 Я сподівався гострої відповіді <g/> , лекції <g/> , нотації <g/> , вибуху гніву <g/> .
doc#81 <p> Я б не хотів <g/> , щоб у мене кидали ключі <g/> , щоб порушували мною встановлені заборони <g/> , щоб публічно відкидали мою простягнену руку <g/> , але я це робив <g/> .
doc#81 Я <g/> , звичайно <g/> , тоді не знав італійських міст і не міг бачити прямих зв'язків архітектури шістнадцяти- й сімнадцятисторічного Львова з якоюсь там Феррарою або Мантуєю <g/> , але я знав <g/> , що це не було спадщиною ні степового здобичництва <g/> , ні казенної візантійщини <g/> , ні російської імперськости <g/> .
doc#15 , V <g/> , с. 147 <g/> ) </p><p> В іншому місці знаходимо в Тимченка ще цілком збережені посесивні конструкції <g/> , виписані з фолкльорного матеріялу <g/> : </p><p> Тепер моє гуляннячко ( <g/> " <g/> я гуляю <g/> " <g/> ) <g/> , тепер моя воля ( <g/> " <g/> я вільна <g/> " <g/> ) </p><p> ( <g/> Гол <g/> .
doc#15 , V <g/> , с. 147 <g/> ) </p><p> В іншому місці знаходимо в Тимченка ще цілком збережені посесивні конструкції <g/> , виписані з фолкльорного матеріялу <g/> : </p><p> Тепер моє гуляннячко ( <g/> " <g/> я гуляю <g/> " <g/> ) <g/> , тепер моя воля ( <g/> " <g/> я вільна <g/> " <g/> ) </p><p> ( <g/> Гол <g/> .
doc#15 Саме такі приклади її можна знайти в Буслаєва <g/> , як от <g/> : </p><p> А то <g/> , господине <g/> , сьча лЬсь моя ( <g/> " <g/> я зрубаю цей ліс <g/> " <g/> , 1318 <g/> ) <g/> ; </p><p><g/>