Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Розповсюджували такі слова передусім газети ( <g/> часто редактори мови були їхніми творцями <g/> ) <g/> , а потому усна пропаганда <g/> .
doc#40 <p> Перелічені відміни інфінітивних речень через свою модальність і ( <g/> часто <g/> ) емоційність широко вживаються в афективній мові — як усно-побутовій або ораторській <g/> , так і в газетно- публіцистичній <g/> .
doc#40 ) </p><p> Часто спосіб виявляється через наслідок <g/> .
doc#40 <p> Емоційний характер ступеньованих прикметників спричиняє те <g/> , що при них дуже часто вживаються слова прислівникового характеру <g/> , що емоційно підсилюють ступеньоване слово <g/> , або підкреслюючи дуже велику міру ознаки в предметі ( <g/> багато <g/> , набагато <g/> , далеко <g/> , геть <g/> ) <g/> , часто з перевищенням супроти сподіваного ( <g/> ще <g/> ) <g/> , або показуючи поступове наростання ознаки в часі ( <g/> чимраз <g/> , щораз <g/> , дедалі <g/> , все <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> * <g/> ) Битий шлях — це фразеологічний зворот <g/> , а фразеологічні звороти <g/> , як ми вже знаємо з § 5 <g/> , часто своїм значенням дорівнюють слову <g/> , а тому можуть входити до синонімічних гнізд з таким самим правом <g/> , як поодинокі слова <g/> . </p>
doc#76 Такі словникарі <g/> , як Даль <g/> , почасти Шахматов <g/> , а вже й поготів Бодуен де Куртене <g/> , орієнтувалися передусім на пресу й літературу лівого напряму <g/> , « <g/> прогресивну <g/> » <g/> , часто революційну <g/> .
doc#6 Справді <g/> , “ <g/> канадськости <g/> ” в творчості Курилика дуже багато <g/> , часто навіть з документацією <g/> , коли мистець точно льокалізує місце “ <g/> дії <g/> ” даної картини <g/> .
doc#40 <p> Третя особа має в собі найменше суб'єктивного значення <g/> ; тому вона слабо піддасться замінам <g/> , натомість <g/> , як ми вже бачили <g/> , часто заступає інші особи <g/> , себто має риси <g/> , прямо протилежні першій особі однини ( <g/> я <g/> ) <g/> , яка через свою найбільшу суб'єктивність найлегше піддасться замінам <g/> , але сама не заступає інших <g/> .
doc#40 Але закінчення це <g/> , з одного боку <g/> , зовсім не обов'язкове при назвах осіб і взагалі істот ( <g/> на батьку <g/> , на хлопці <g/> , на коні <g/> ) <g/> , а з другого боку <g/> , часто переноситься і на неособові назви <g/> , як це ми вже бачили вище <g/> . </p>
doc#81 Однією з засад мого виховання <g/> , часто повторюваною матір'ю <g/> , було <g/> : не роби другому <g/> , чого не хочеш <g/> , щоб зробили тобі <g/> .
doc#28 <p> Епітет Миколи Зерова – вишукано-індивідуальний <g/> , часто настроєвий <g/> , навіть несподіваний <g/> .
doc#40 В значенні ототожнення з чимсь уже відомим <g/> , часто разом з займенником той ( <g/> той самий <g/> ) <g/> , вживається рівнобіжно повна форма самий <g/> , у якій наголос послідовно стоїть на першому складі <g/> , напр <g/> .
doc#9 Церковнослов'янські елементи російської мови <g/> , церковнослов'янські елементи болгарської літературної мови ( <g/> які <g/> , як відомо <g/> , часто прийшли з Росії в Болгарію <g/> ) <g/> , романські елементи англійської літературної мови використовуються передусім в поезії <g/> , науці й філософії <g/> .
doc#99 Забужко говорить про речі <g/> , про які досі в українському мистецтві так не говорилося <g/> , часто так одверто <g/> , в таких подробицях <g/> , що дух переймає <g/> , падають усі завіси <g/> ,
doc#40 Тепер українська мова майже зовсім утратила активні дієприкметники <g/> , а тим самим утратилося протиставлення активних і пасивних дієприкметників <g/> , і останні <g/> , на- ближаючися до ролі дієприкметника взагалі <g/> , універсального дієприкметника <g/> , часто зовсім уже не мають пасивного значення <g/> .
doc#40 У зв'язку з цим при перекладах з чужих мов <g/> , що мають час у дієприкметнику <g/> , часто можна буває чужі дієприкметники теперішнього часу перекладати нашими недо- конаними <g/> , а чужі дієприкметники минулого часу — нашими доконаними <g/> , хоч відповідність не завжди буває точна <g/> . </p>
doc#23 Його лексика винятково загальна <g/> , часто абстрактна <g/> , і переходи в конкретність надзвичайно рідкі <g/> , радше не переходи <g/> , а зриви <g/> .
doc#31 Звідси <g/> , часто цитоване <g/> , його виразне гасло про потребу орієнтуватися з усіх літератур « <g/> у всякому разі не на російську <g/> .
doc#68 Тому образ не конче потребує розгортання <g/> , він може бути даний натяком <g/> , самою згадкою <g/> , часто суто пейзажною <g/> : </p><p> Гойдання лип гуде золотокаре <g/> , соснова жалощ <g/> , урочистість глиць і присмеркові розсипи суниць <g/> , і в погарі спочили крутояри <g/> . </p>
doc#6 Такий гурт малих людей <g/> , що збилися в якийсь суцільний згусток <g/> , часто знаходимо на картинах Курилика <g/> .