Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#64 А може ще більше заважило минуле <g/> , що про нього сам Любченко запитує <g/> : « <g/> Скільки мерців лежить переді мною <g/> , скільки мною втрачено дорогого й ціннішого в моєму житті часу <g/> !
doc#81 До зустрічі з нашими каморристами в воєнні або повоєнні часи <g/> ! </p>
doc#84 Здавалося б <g/> , що ці видатні імена і порушені цими людьми — в свій час — в їхній час <g/> !
doc#72 <p> 40 Хоч приблизно в той самий час ( <g/> 1905 <g/> ) він повертається до старого гасла " <g/> працювати для того народу <g/> , користуючися його мовою <g/> " ( <g/> Франко 355 <g/> ) <g/> .
doc#72 Петлюра говорить про них <g/> , як про “ <g/> єдині огнища <g/> ” <g/> , де “ <g/> більш-менш помітно було <g/> ” українське громадське життя <g/> , хоч і додає <g/> , вживаючи соціял-демократичного жарґону того часу ( <g/> 1908 <g/> ) <g/> , що вони гуртували “ <g/> круг здебільшого українську буржуазну інтелігенцію <g/> ” <g/> , бо висока членська вкладка ( <g/> але також урядові переслідування <g/> ) частково змушувала активні робітничі елементи “ <g/> стояти за порогом цих товариств <g/> " ( <g/> Петлюра 2. 121 <g/> ) <g/> .
doc#26 <p> Свого часу ( <g/> 1946 <g/> ) Віктор Петров у своїх « <g/> Провідних етапах розвитку сучасного шевченкознавства <g/> » на цитатах і зіставленнях <g/> , які годі заперечити <g/> , показав <g/> , як народницька позиція Єфремова стала позицією так званого марксизму сталінської доби <g/> , — показав на прикладі Є. Шабліовського <g/> , а міг би показати й на інших « <g/> марксистах <g/> » у літературознавстві <g/> .
doc#40 <p> § 79. МІЖСЛІВНА ФОНЕТИКА ( <g/> ЯВИЩА SANDHI <g/> ) </p><p> Свого часу ( <g/> § 69 <g/> ) ми бачили <g/> , що прийменники <g/> , сполучники <g/> , частки не вимовляються як окремі слова <g/> , а прилягають звуково до попереднього або наступного повнозначного слова <g/> .
doc#9 Мартіян <g/> » <g/> , IX <g/> , 172 <g/> ) <g/> ; все — завжди <g/> , ввесь час ( <g/> « <g/> І в горі <g/> , і в радощах все були вкупі <g/> » — « <g/> Ніобея <g/> » <g/> , II <g/> , 108 <g/> ; пор <g/> .
doc#40 ) <g/> , часу ( <g/> »Вона до колиски <g/> , за дитину — дитина холодна лежить <g/> » — Вовч <g/> .
doc#40 ліс <g/> , лоб <g/> , луг <g/> , льон <g/> , мед <g/> , мох <g/> , ніс <g/> , пан <g/> , пил <g/> , полк <g/> , порох <g/> , пуд <g/> , раз <g/> , рай <g/> , рів <g/> , ( <g/> але в родовому відмінку однини поруч рову може бути рова <g/> ) <g/> , рій <g/> , рот <g/> , ряд <g/> , сад <g/> , сват <g/> , світ <g/> , син <g/> , слід <g/> , смак <g/> , сніг <g/> , став <g/> , страх ( <g/> в родовому відмінку однини можлива адвербіялізована форма страху <g/> : зі страху <g/> , не до страху <g/> ) <g/> , тин <g/> , тік <g/> , торг <g/> , фах <g/> , фунт <g/> , хліб <g/> , холод <g/> , ціп <g/> , час ( <g/> але можлива поруч часу форма родового відмінка однини часу і місцевого на часі — 'своєчасно' <g/> , отже <g/> , адвербіялізована <g/> , обидві форми постали під впливом західноукраїнських говірок ( <g/> де взагалі друга група поширеніша <g/> ) <g/> , чин <g/> , чорт <g/> , шар <g/> , шлях <g/> , шовк <g/> , шпиг <g/> , штих <g/> , яр <g/> …
doc#72 Приблизно в той самий час ( <g/> березень 1927 р. <g/> ) П. Любченко вимагає повної совєтизації Академії ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 131 і далі <g/> ) <g/> , а дещо пізніше Л. Каганович висловлює бажання бачити Академію “ <g/> визвольною <g/> ] з-під буржуазної ідеології <g/> ” ( <g/> там таки <g/> , 152 <g/> ) <g/> .
doc#74 [ <g/> 82 <g/> ] Приблизно в той самий час ( <g/> березень 1927 <g/> ) П. Любченко вимагає повної совєтизації Академії <g/> , [ <g/> 83 <g/> ] а дещо пізніше Л. Каганович висловлює бажання бачити Академію « <g/> визвол [ <g/> eною <g/> ] з-під буржуазної ідеології <g/> » <g/> .
doc#40 , у словах прясти <g/> , стукнути <g/> , хапати основи пряс- <g/> , стукну- <g/> , хапа- <g/> ) і основи теперішнього часу ( <g/> вона здобувається відкиненням закінчення в формах теперішнього часу <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> 4. В теперішньому часі може змінюватися останній приголосний основи <g/> , як це вже було почасти видно з прикладів <g/> , поданих у т. 2. В безнаросткових дієсловах першої дієвідміни кінцевому -с- основи інфінітива може відповідати -т- в основі теперішнього часу ( <g/> густи—гуде <g/> , плести — плете <g/> ) <g/> , кінцевому -г -ж- ( <g/> стригти —стрижу <g/> , так і в дієслові другої дієвідміни бігти — біжить <g/> ) <g/> , кінцевому -к- ч- <g/> : пекти— пече <g/> ) <g/> .
doc#72 Короткий час ( <g/> див <g/> .
doc#40 : « <g/> A вони мають час ( <g/> Для чого <g/> ?
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#40 <p> 4. Часові підрядні речення стосуються прямо або через відповідник до присудка головного речення <g/> , відповідаючи на запитання обставин часу ( <g/> коли <g/> ?
doc#86 Не називатиму тим часом імен <g/> , але легко помітити <g/> , що майже всі вони — студенти і переважно студенти літературних факультетів того часу ( <g/> не виключаючи і автора цих рядків <g/> ) або представники мистецької інтелігенції <g/> . </p>
doc#7 Бездієслівні речення нормальні в певних випадках у теперішньому часі <g/> , але друге речення вказує такою ж мірою на теперішній час ( <g/> пильнує <g/> ) <g/> , як і на минулий ( <g/> звели <g/> ) <g/> . </p>