Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#79 Ах <g/> , не про це <g/> !
doc#62 З цього " <g/> але <g/> " можна виснувати <g/> , що попереднє <g/> , ота " <g/> невесела слава <g/> " мала в собі щось позитивне <g/> .
doc#15 Правда він кидає натяк на " <g/> літературну трансформацію <g/> " <g/> , якої зазнав у подальшому цей " <g/> біологічний <g/> " називний відмінок <g/> , але він не показує шляхів цієї трансформації і <g/> , думаємо <g/> , не міг би їх показати <g/> .
doc#62 Нехай це буде завдання того <g/> , хто цими " <g/> Джерелами <g/> " користуватиметься <g/> .
doc#62 А до того ці " <g/> звукозаписи <g/> " щедро прокоментовано так <g/> , що читач проходить кожного разу шлях від людського голосу до наукового розуміння постатей <g/> , подій і явищ <g/> .
doc#16 Відосередні <g/> , відривні сили <g/> , ці " <g/> первісні нахили <g/> " частин — мусить думка володаря тримати на припоні і спрямувати " <g/> до єдиного кінця <g/> " <g/> , до одної спільної мети <g/> » <g/> .
doc#45 Скажімо <g/> , помітивши <g/> , що в українській мові три праслов'янські голосні ( <g/> і і <g/> , в певних позиціях <g/> , е і о <g/> ) перейшли в і ( <g/> хліб <g/> , піч <g/> , кіт <g/> ) <g/> , Житецький міг твердити <g/> , що в українській мові скрізь помітне тяжіння до і <g/> , навіть — що це притаманна риса мови <g/> , і на цій " <g/> підставі <g/> " пояснювати інші явища історичного розвитку <g/> .
doc#15 На матеріялі російських повістей Шевченка вона аналізує різні граматичні форми цього " <g/> резюмувального оклику <g/> " і показує <g/> , як він від ізольованого називного відмінка ускладнюючися <g/> , переростає в ціле речення <g/> , навіть двоелементне <g/> .
doc#15 и выбору нашего на немь нгьть ( <g/> " <g/> ми не вибирали <g/> " <g/> , 1614 <g/> ) <g/> ; </p><p> коли чему навозь ( <g/> " <g/> коли що навозиться <g/> " <g/> , « <g/> Домострои <g/> » <g/> ) </p><p> - хоч він пояснює їх не історично <g/> , а чисто логічно <g/> , як " <g/> замену глагола существительным <g/> " <g/> , визнаючи <g/> , правда <g/> , що це " <g/> следы древнейшего пе- риода в образовании языка <g/> " <g/> . </p>
doc#45 Редакція " <g/> Вестника Европы <g/> " підкреслює <g/> , що це " <g/> статья <g/> , восстановленная по черновым бумагам покойного профессора А. А. П. близкими к нему людьми <g/> " ( <g/> " <g/> Вестник Европы <g/> " 30.1Х <g/> .
doc#28 В цьому ( <g/> а не в ремінісценціях з історії <g/> , мітології й літератури <g/> ) основна трудність поезій Зерова <g/> , основна причина того <g/> , що він є передусім поет для поетів – більше <g/> , ніж поет для читачів <g/> . </p>
doc#31 хохлацького " <g/> просвітительства <g/> <g/> , що знову в'яжеться тисячами ниток із попередніми памфлетами Хвильового <g/> , знаходимо вже славословіє Москві <g/> : повторюючи мало не буквально статтю В. Чубаря в « <g/> Комуністі <g/> » з 30 травня 1926 р. ( <g/> « <g/> Про вивихи <g/> » <g/> ) <g/> , Хвильовий посилається на Драгоманова ( <g/> « <g/> В свій час іще Драгоманів про це ( <g/> впливи руської культури й літератури <g/> ) писав як про факт дуже втішний <g/> » <g/> ) і додає від себе <g/> : « <g/> А потім Роза Люксембурґ підкреслювала світове значення руської літератури <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Наша орієнтація на Москву <g/> !
doc#16 Він сам це чудово розумів <g/> , і виявом цього стала його теорія про те <g/> , що сучасний український народ не має своєї « <g/> еліти <g/> » <g/> , а складається тільки з « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> , « <g/> свинопасів <g/> » <g/> , « <g/> черні <g/> » чи як там ще <g/> , а він <g/> , Донцов <g/> , голосить ідеї саме цієї ( <g/> відсутньої <g/> ) « <g/> еліти <g/> » <g/> .
doc#19 Ніщо не вказувало б на це ( <g/> кілька творів письменникових датовані 1890 роком <g/> ) <g/> , хіба тільки згадка Кониського про те <g/> , що в Катеринодарі навіть не згадали про смерть письменника <g/> .
doc#40 , наросток -енція <g/> : « <g/> Цей ( <g/> лейбик <g/> ) дістає найстарша бабенція <g/> , що сидить за комином <g/> » ( <g/> Фр <g/> .
doc#46 Ось кілька цитат із листа <g/> : </p><p> « <g/> Словом <g/> , є це ( <g/> писання недавно ще підсовєтчиків <g/> .
doc#89 До них належить і поняття наглядової критики <g/> , і в цьому сенс переопублікування цієї ( <g/> повищої <g/> !
doc#89 Але <g/> , коли читаємо ці ( <g/> повищі <g/> !
doc#81 Хоч у розмовах він був дуже критичний супроти « <g/> галичанства <g/> » і навіть твердив <g/> , що він буковинець <g/> , а не галичанин <g/> , — і то <g/> , мабуть <g/> , сам вірячи в це ( <g/> поки говорив <g/> .
doc#10 ) <g/> , якщо попри критику психологізму часом в основу розуміння фонеми ще кладеться “ <g/> язикова свідомість <g/> ” ( <g/> 221 <g/> ) <g/> , то це пояснюється почасти соціологічними захопленнями акторки перед цим ( <g/> пор <g/> .