Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#67 води не напився <g/> </p><p> Дівчина <g/> : </p><p> Свіжий барвінку <g/> ! Хто ж тобі без мене Білу на полі постільку постеле <g/> ? </p>
doc#47 Миколу <g/> , за Євгена <g/> , </p><p> за Юрія <g/> , Олега <g/> … Боже мій <g/> ! </p><p> Кого з них спом'януть за упокій <g/> ? </p><p> До цього переліку
doc#82 прибугків <g/> , інші в культурі <g/> , усі в побуті ( <g/> хто встояв <g/> , приміром <g/> , перед місцевим
doc#14 збірці таке відкриття <g/> . Земля кругла — Боже <g/> , хто ж цього не знає <g/> … Але Лесич продовжує — « <g/> і не має
doc#103 1999 </p><p> « <g/> Я ХОТІВ СКАЗАТИ " <g/> ДО ПОБАЧЕННЯ <g/> " ВСІМ <g/> , КОГО ЛЮБИВ <g/> … » </p><p> « <g/> Природа знущається над людиною
doc#63 . Бракувало потрібних книжок <g/> . Тому не всіх <g/> , кого треба <g/> , названо <g/> , не всі цитати наведено <g/> . Але
doc#101 , один з небагатьох наших культурних діячів <g/> , хто вводив здобутки національного творчого духу в
doc#0 про те <g/> , щоб приховати від Н. <g/> , свіжої жертви <g/> , хто саме був у них на обліку і на послугах <g/> . Так <g/> , за
doc#61 , — і раптом — холод <g/> , порожнеча <g/> , ніщо <g/> . Не знати <g/> , хто винен <g/> , але кожне почуває вину за собою і
doc#40 корисна не тільки мовознавцеві <g/> , а кожному <g/> , хто стикається з мовою в своїй практиці <g/> : учителеві
doc#75 місце <g/> , що його я радив би перечитувати кожному <g/> , хто береться писати щось про Людину 13-го травня <g/> .
doc#98 свіжоспеченим людським матеріялом <g/> , хто завгодно <g/> , аби не кандидати в вороги народу <g/> .
doc#7 » <g/> : спогад і веселість про весну <g/> ? І нарешті <g/> , хто це він <g/> : звід <g/> ? гомін <g/> ? шлях <g/> ? </p><p> Хоч я й не питав —
doc#26 голубе <g/> ! </p><p> Про Січ <g/> , про могили — </p><p> Коли яку насипали <g/> , </p><p> Кого положили <g/> ; </p><p> Про старину <g/> , про те диво <g/> , </p><p> Що було <g/> ,
doc#8 еміграції <g/> , один із дуже небагатьох <g/> , хто міг би сказати своє слово в розвитку світової
doc#74 ] не дозволяється приймати <g/> ; і на працю нікого <g/> , хто не знає української мови <g/> ; кожен <g/> , хто бажає
doc#49 цього загального спрямовання <g/> . Останній <g/> , хто в нас умів це робити <g/> , був Шевченко <g/> . Згадаймо хоч
doc#56 в любові до французів <g/> , еспанців <g/> , папуасів <g/> , кого вони хочуть <g/> . Бо там не можна запідозрити їх у
doc#48 відчай збуджує той виродок <g/> , що <g/> , розстрілявши <g/> , кого наказано <g/> , діловито говорить <g/> : « <g/> Да што там <g/> !
doc#37 з літературних заслуг <g/> . Вироблено й список <g/> , кого треба запросити як членів-засновників <g/> . На