Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , причиновий сполучник бо ( <g/> »Був то суд кошовий — останній <g/> , бо четвертий ступінь судівництва запорозького <g/> » — Липа <g/> ) <g/> , допустовий хоч ( <g/> »Він <g/> , мов велетень той давній <g/> , непоборимий син землі <g/> , що хоч повалений <g/> , оп'ять міцний і славний <g/> , вставав у боротьбі <g/> » — Фр <g/> .
doc#40 Головні сполучники допустових речень <g/> : хоч ( <g/> а <g/> ) <g/> , хоч як <g/> , як не <g/> , скільки не <g/> , дарма що <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Той же відтінок непевности <g/> , а також почасти свободи вибору має розділовий сполучник хоч ( <g/> завжди повторюваний у цьому значенні <g/> ) <g/> , властивий переважно усній мові <g/> , особливо на Сході України <g/> .
doc#40 : « <g/> A хоч ( <g/> — хочеш <g/> ) питльованика мати <g/> , так вже добре лоба гостри <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#53 Словник Грінченка чотири рази дає посилання на форму хоть ( <g/> під хотяй <g/> , хоць і хоч <g/> ) <g/> , але не має гасла хоть <g/> .
doc#9 Отже <g/> , практично в цей період галицьких впливів на літературну мову Великої України майже нема <g/> , увесь період проходить під знаком засвоєння Галичиною літературної мови Великої України — хоч <g/> , безперечно <g/> , засвоєння це не могло відбутися до кінця в умовах хоч би й відносної політичної ізоляції і <g/> , отже <g/> , захопило літературну мову Галичини тільки частково <g/> . </p>
doc#40 У частках хоч <g/> , бодай <g/> , хіба виразний допустовий відтінок <g/> .
doc#81 Хоч <g/> , Боже <g/> , як я ненавидів матір у ті години сидіння на стільці покари <g/> ! </p>
doc#40 Наприклад <g/> , сполучники що <g/> , який <g/> , чий <g/> , хто <g/> , котрий <g/> , відповідники то <g/> , той постали з займенників <g/> ; сполучники де <g/> , коли <g/> , куди <g/> , звідки <g/> , наче ( <g/> із іначе — інакше <g/> ) <g/> , відповідники там <g/> , тоді <g/> , туди <g/> , звідти <g/> , так — з прислівників <g/> ; сполучники хай <g/> , мов <g/> , хоч <g/> , буцім — з дієслів <g/> ; сполучники аж <g/> , бо <g/> , ніби <g/> , аби — з часток <g/> ; часом на сполучник з відповідником перетворюються цілі вирази <g/> , напр <g/> .
doc#38 « <g/> Роль особи в історії <g/> » не заперечена до кінця <g/> , хоч <g/> , власне <g/> , вся концепція й побудова книги до цього вели <g/> .
doc#92 та щедра фундація правила з Якобсона процвиндрені гроші <g/> . </p><p> З подій тих двох років <g/> , хоч <g/> , власне <g/> , це були не так по-дії <g/> , як <g/> , сказати б <g/> , по-мови
doc#9 а то и того реже в неодушевленных <g/> » ( <g/> 6 <g/> ) <g/> , хоч <g/> , відповідно до його високої оцінки південних говірок <g/> , ця форма означає <g/> , на його думку <g/> , « <g/> умягчение грубости наречия <g/> » <g/> ; </p><p> б. Нестягнені прикметники <g/> : гарная — гарнеі — гарный ( <g/> 10 <g/> ) <g/> ; </p><p> в. Наз <g/> .
doc#78 , а и того реже в неодушевленных <g/> » ( <g/> 6 <g/> ) <g/> , хоч <g/> , відповідно до його високої оцінки південних говірок <g/> , ця форма означає <g/> , на його думку <g/> , « <g/> умягчение грубости наречия <g/> » <g/> ; </p><p> б. Нестягнені прикметники <g/> : гарная — гарнеѣ — гарныи ( <g/> 10 <g/> ) <g/> ; </p><p> в. Наз <g/> .
doc#31 Але далі справа ще більше ускладняється <g/> : « <g/> Азіятський ренесанс — це епоха европейського відродження плюс незрівнянне <g/> , бадьоре й радісне грецько-римське мистецтво <g/> » <g/> ; і ще більше <g/> , німецький експресіонізм — « <g/> це теж предтеча великого азіятського ренесансу <g/> » <g/> , хоч <g/> , додамо <g/> , ні в Европі часів Відродження <g/> , ні в Німеччині часів Хвильового комунізму не було <g/> .
doc#40 <p> До урочистої лексики часто належать також великою мірою слова з абстрактним значенням ( <g/> честь <g/> , душа <g/> , розум <g/> ) <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , абстрактна лексика властива також стилям науково-філософським <g/> , які з природи речей мають принципово не емоційний характер <g/> . </p>
doc#31 <p> У « <g/> Наше сьогодні <g/> » далі бринять обвинувачення проти народництва й його модернізованої форми — масовізму <g/> , але тут уже є вибрик проти « <g/> Европи <g/> » <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , російський шовінізм в особах М. Ґорького і А. Селівановського знаходить непримиренно гостру відсіч ( <g/> « <g/> брудна брехня <g/> » <g/> , « <g/> великодержавний інтернаціоналізм <g/> » <g/> ) <g/> , Але в « <g/> Одвертому листі до Володимира Коряка <g/> » поруч викриття « <g/> утилітаризму <g/> …
doc#43 <p> Протест проти релігії Числа <g/> , проти диктатури Числа в сучасному світі організують поети і мистці <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , не можна не помітити <g/> , що Всевладне Число вдирається і в сферу мистецтва <g/> , і то не тільки в зовнішню організацію мистецького життя — видавнича діяльність <g/> , виставки <g/> , концерти <g/> , конкурси <g/> , премії тощо <g/> , — ач в царину внутрішньої організації мистецького твору — математика композиції <g/> , елементи технічного мислення <g/> , зокрема в абстрактному малярстві <g/> , в сюрреалізмі <g/> , вирахування ефекту <g/> .
doc#40 <p> Загалом <g/> , хоч вагання окремих дієслів поміж групами наголосу не рідкі <g/> , але жадна з груп не виявляє ознак занепаду <g/> , і не можна говорити про викристалізування якогось типу як провідного <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , характеристично <g/> , що новотво- рені дієслова не мають рухомого наголосу ( <g/> тип 4 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 <p> Логіка композиції картини говорить про інше <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , сила релігійного переконання могла створювати ілюзію щастя у визнанні й прийнятті своєї малости <g/> . </p>
doc#35 Школа співу мусіла кращих вихованців віддавати до Москви <g/> , хоч <g/> , за свідченням сучасника ( <g/> 1666 <g/> ) <g/> , « <g/> малоросам і смерть не така страшна <g/> , як відіслання до Москви <g/> » <g/> ; а політична діяльність Барановича полягала в задобрюванні царських слуг і боязкому втручанні в інтриги нікчемних гетьманів типу Д. Многогрішного <g/> .