Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Лерх <g/> ) <g/> . Головні сполучники допустових речень <g/> : хоч ( <g/> а <g/> ) <g/> , хоч як <g/> , як не <g/> , скільки не <g/> , дарма що <g/> , напр <g/> . <g/> : «
doc#40 свободи вибору має розділовий сполучник хоч ( <g/> завжди повторюваний у цьому значенні <g/> ) <g/> ,
doc#81 , але десь у глибині не міг не відчувати <g/> . Хоч <g/> , Боже <g/> , як я ненавидів матір у ті години сидіння
doc#31 предтеча великого азіятського ренесансу <g/> » <g/> , хоч <g/> , додамо <g/> , ні в Европі часів Відродження <g/> , ні в
doc#6 ? </p><p> Логіка композиції картини говорить про інше <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , сила релігійного переконання
doc#40 з абстрактним значенням ( <g/> честь <g/> , душа <g/> , розум <g/> ) <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , абстрактна лексика властива
doc#47 зникла сама можливість її дальшого існування <g/> , хоч <g/> , звісно <g/> , внесок її до української культури й
doc#41 нашої прози <g/> . Вона виявляється і в самій ідеї <g/> . Хоч <g/> , здавалось би <g/> , ідея про незмінність
doc#93 початку кінця панівної тепер системи <g/> , хоч <g/> , може <g/> , багато політичних дисидентів цього не
doc#10 мовці <g/> ” ( <g/> Восточнолужицкое наречие <g/> , ст <g/> . XIX <g/> ) <g/> , — хоч <g/> , правда <g/> , і сам Щерба ніколи до цього не доходив <g/> . </p>
doc#26 , де ж мій мораторій <g/> , щойно запропонований <g/> ! <g/> ) <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , не всі три були «
doc#40 і поширених у літературній мові категорій <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , через складність свого значення він
doc#72 вжито слова “ <g/> руська <g/> ” <g/> , а не “ <g/> українська <g/> ” <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , це могли викликати урядові вимоги <g/> . (
doc#40 , щойно <g/> , тільки <g/> , тим часом <g/> ) і часток ( <g/> бо <g/> , же <g/> , то <g/> , хоч <g/> , хай <g/> ) <g/> . </p><p> Власний словотвір сполучника
doc#81 успадкованої від жорстоких русівських селян <g/> . Хоч <g/> , як і більшість своїх колеµ <g/> , він був
doc#81 вагалася між псевдореалізмом і газетчиною ( <g/> хоч « <g/> Кадри <g/> » Микитенкові таки були поставлені
doc#73 , так би мовити <g/> , інтернаціональність чи хоч « <g/> інтеревропейськість <g/> » надолужити
doc#69 нежиттєздатними <g/> , бо не виходили з розуміння чи хоч бажання розуміти процеси <g/> , то відбувалися і
doc#6 тепер роблять багато абстракціоністів <g/> , як от хоч би Ад Райнгардт <g/> . Курилик найчастіше має гру
doc#54 на людські душі <g/> . Коли ж допустити поезію <g/> , хоч би в мінімальній дозі <g/> , — вона кожного разу <g/> , з