Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Сприяє цьому й те <g/> , що міркування про " <g/> буттєвий <g/> " характер номінативних речень подані відірвано <g/> , в загальному розділі про присудковість <g/> , а в розділі про називні речення фактично опущені <g/> .
doc#40 Не підлягає включенню в дифтонг і таке у- <g/> , яке семантично відрізняє слово від відповідного слова з в- <g/> , як от вдача ( <g/> характер <g/> ) — удача ( <g/> щастя <g/> ) <g/> , взір ( <g/> зразок <g/> ) — узір ( <g/> візерунок <g/> ) <g/> , вправа ( <g/> в чому <g/> ) — управа ( <g/> уряд <g/> ) <g/> , вступ ( <g/> передмова <g/> ) — уступ ( <g/> абзац <g/> ) <g/> , всувати ( <g/> куди <g/> ) — усувати ( <g/> звідки <g/> ) <g/> , а також здебільшого не ширяться ці явища на чужі слова ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> Якщо брати займенники у вужчому розумінні — змінні бодай у відмінках ( <g/> як це робиться в шкільних граматиках <g/> ) <g/> , — то <g/> , крім поділу їх за відповідністю іншим частинам мови на іменникові <g/> , прикметникові і числівникові <g/> ; можна групувати їх ще за значенням ( <g/> характером стосунку <g/> , який у них закладений <g/> ) на такі групи <g/> : </p><p> 1. Особові займенники <g/> : я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> .
doc#47 У поменшенні відбилася тут кардинальна відмінність між переважним ( <g/> хоч не виключним <g/> ) характером двох головних струмів української літератури після поразки Визвольних Змагань — літератури підрадянської і літератури еміграційної <g/> , що стали <g/> , за влучним виразом Богдана Бойчука й Богдана Рубчака <g/> , « <g/> координатами <g/> » <g/> , конечним доповненням одна до одної <g/> . </p>
doc#9 Та й взагалі від цих заяв один крок до принципового проголошення мішаного ( <g/> щодо українських говірок <g/> ) характеру основи української літературної мови — і Олена Пчілка робить цей крок <g/> , вимагаючи крутого розширення бази літературної мови <g/> : </p><p> « <g/> Між іншими непевностями в моїх спробунках знайдуть <g/> , може <g/> , діялектну мішанину <g/> : справді ж бо уживаю разом з лівобережним складом різні чисто правобережні форми ( <g/> лаписька <g/> , ручиська <g/> , назвисько або такі слова <g/> , як відомий <g/> , переконатись тощо <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> § 78. ХАРАКТЕР І ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОГО СЛІВНОГО НАГОЛОСУ </p><p> В українській мові зміни тону і довгість голосного звука використовуються здебільшого для вияву настроїв і почувань <g/> , а наголос слова має силовий ( <g/> динамічний <g/> , експіраторний <g/> ) характер <g/> : один із складів слова — наголошений — вимовляється з більшою силою видиху <g/> .
doc#76 Можна запропонувати для цих мовнотериторіяльних одиниць умовні назви <g/> , в основу більшости яких тут узято назви міст — центрів визначніших князівств <g/> , із винятком двох назв суто географічного ( <g/> ляндшафтного <g/> ) характеру — Полісся і Поділля <g/> .
doc#40 Самозрозуміло <g/> , що якби тут <g/> , як належить за законами літературної мови <g/> , поставити недоконану форму бачив <g/> , характер самої дії ані трохи б не змінився <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> , де дієслова стоять у недоконаному виді <g/> , характер дії не зміниться <g/> , коли поставимо їх у доконаному виді <g/> : « <g/> У темряві густій ніхто не побачив <g/> , як упав і сконав один з борців <g/> , як ворог загріб його у темну яму« <g/> .
doc#4 <p> Власне <g/> , характер чи маску <g/> ?
doc#81 Стрєлков був учений скромних маштабів <g/> , книжок він не писав <g/> , а його статті були або компілятивного або популяризаційного <g/> , для вчителів <g/> , характеру <g/> .
doc#9 Цим він підкреслював ненародний <g/> , може навіть антинародний <g/> , на його думку <g/> , характер мовного новаторства М. Старицького <g/> . </p>
doc#10 Останнє вона визнає за нехарактеристичне для української мови в реченнях на -но <g/> , -то <g/> , але не через особливий дух української мови <g/> , а через активний <g/> , а не пасивний <g/> , на її думку <g/> , характер цього типу речень ( <g/> 24 <g/> , 23 <g/> ) <g/> .
doc#40 Виписувати синоніми завжди треба у фразі або й у цілому уривку <g/> , щоб було видно значення синоніма <g/> , його афективне забарвлення <g/> , характер його контекстового ланцюга <g/> .
doc#31 Сталін відзначав <g/> , що « <g/> широкий рух за українську культуру і українську громадськість ( <g/> що це значить <g/> , не знати <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) почався і росте на Україні <g/> » <g/> , що « <g/> не можна українізувати згори пролетаріят <g/> » <g/> , і вів далі <g/> , що « <g/> цей рух <g/> , очолюваний дуже часто некомуністичною інтеліґенцією <g/> , може набрати місцями характеру боротьби за відчуження української культури та української громадськости від культури й громадськости загальносовєтської <g/> , характеру боротьби проти " <g/> Москви <g/> " взагалі <g/> , проти росіян взагалі <g/> , проти російської культури та її найвищого досягнення — ленінізму <g/> » ( <g/> так <g/> !
doc#63 У ній втрачаються закономірності <g/> , характери <g/> , образи <g/> .
doc#80 — 1910. - 7. - С. 54. <g/> ) </p><p> У книжці Домонтовича в цілості використано <g/> , одначе <g/> , в монтажі інші джерела <g/> , не кажучи про деталі <g/> , додані самим Домонтовичем <g/> , його міркування про події <g/> , характери і епоху <g/> , наявні також своєрідні композиційні переставлення й ходи <g/> . </p>
doc#59 Якщо конче вживати котрогось із трьох термінів — тип <g/> , символ <g/> , характер <g/> , — то довелося б ужити таки терміну « <g/> характер <g/> » <g/> , але зразу застерігати <g/> : в динаміці <g/> , в плинності <g/> , в переплесках за межі самого себе <g/> .
doc#73 Ця дискусія <g/> , однак <g/> , мала свою позитивну сторону <g/> , змусивши прихильників нового етапу в розвитку українського письменства на еміграції <g/> , етапу <g/> , що синтетично завершує попередні — умовно назвавши — « <g/> етнографічний <g/> » і « <g/> европеїзаторський <g/> » етапи <g/> , — чіткіше зформулювати свої погляди й позиції як у цих конкретних питаннях <g/> , так і в питаннях загальнометодологічного характеру ( <g/> наприклад <g/> , проблеми місії еміґраційної літератури <g/> , літературного стилю <g/> , характеру літературного розвитку тощо <g/> ) <g/> .
doc#59 Характери <g/> ?