Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Це спростовується <g/> , подруге <g/> , теоретично тим <g/> , що називні відмінки вивісок і заголовків неминучі у всякій мові <g/> , що має категорію імени і категорію називного відмінка в силу тієї простої обставини <g/> , що слово не може не мати називної функції <g/> , що функція ця може застосовуватися до поодинокого предмета і що форма називного відмінка імени чіткіше від будь-яких інших форм слова виражає цю номінативну функцію <g/> .
doc#24 Якби готова абстрактна думка була штучно влита в чужі для неї форми <g/> , було б дуже легко її з цих форм вилущити й показати її в усій її наготі <g/> .
doc#24 Це була проза бунту проти закам'янілости побуту і проти закам'янілости літературних форм <g/> .
doc#25 Але <g/> , пояснивши таким способом цю загадкову форму <g/> , Михальчук знаходить натомість тоді далеко більше число форм <g/> , де е після губних таки перейшло в і <g/> , як от мітла <g/> , попіл <g/> , гребінь <g/> , піч <g/> , віз та ін <g/> .
doc#25 Де цього зробити вже ніяк не можна <g/> , там він удається до аналогії поодиноко взятих форм <g/> .
doc#28 <p> У віршах цього настрою й світосприймання Филипович особливо охоче описує вечір <g/> , ту пору дня <g/> , коли все втрачає чіткість обрисів і форм <g/> , стає неокресленим <g/> , неозначеним <g/> , розпливчастим <g/> , невиразним <g/> , часто – зловісним <g/> , іноді – мрійливим <g/> , завжди нахильним до інтроспекції <g/> .
doc#40 <p> У сучасній українській літературній мові <g/> , крім кількаслівних назв ( <g/> типу « <g/> Чашки чаю« <g/> ) і сполучень іменника з прийменником ( <g/> типу через Суботове <g/> ) найчастіше зустрічаються кіль- каслівні члени речення при складних висловах часових <g/> , видових або способових форм дієслова <g/> , напр <g/> .
doc#40 Прилягання — це такий зв'язок двох членів речення <g/> , при якому пояснювальний член речення не має тих граматичних форм <g/> , в яких відбувається узгодження або керування ( <g/> себто форм роду <g/> , числа <g/> , відмінка <g/> , особи <g/> ) <g/> .
doc#40 Прилягання — це такий зв'язок двох членів речення <g/> , при якому пояснювальний член речення не має тих граматичних форм <g/> , в яких відбувається узгодження або керування ( <g/> себто форм роду <g/> , числа <g/> , відмінка <g/> , особи <g/> ) <g/> .
doc#40 Сполучення хлопці літ або посуд форм і кольорів не можливі <g/> . </p>
doc#40 <p> г <g/> ) В орудному відмінку множини всі іменники мають закінчення -ами ( <g/> -ями <g/> ) <g/> , тільки поодинокі іменники вживаються з закінченням двоїни -има або з закінченням <g/> , яке первісно належало 3-ій відміні <g/> , -ми <g/> : очима ( <g/> і очами <g/> ) <g/> , плечима ( <g/> і плечами <g/> ) <g/> , вушима ( <g/> і вухами <g/> ) <g/> , грошима ( <g/> і грішми <g/> ) <g/> , а також кіньми <g/> , гістьми <g/> , чобітьми <g/> , жолудьми <g/> , коліньми <g/> , слізьми <g/> , крильми <g/> , свиньми — поруч частіших форм на -ами ( <g/> -ями <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 В поодиноких випадках збереглися рештки старих форм <g/> , т. зв <g/> .
doc#40 <p> в <g/> ) творення і вживання третього ступеня прикметників </p><p> Третій ступінь нормально твориться від другого ступеня <g/> , так <g/> , що до наросткованих форм додається приросток най- <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ці категорії не мають форм особи <g/> , числа і способу <g/> ; щодо категорії часу <g/> , то вони її або теж не мають зовсім ( <g/> інфінітив <g/> ) <g/> , або неповно і не завжди виразно ( <g/> дієприкметник <g/> , дієприслівник <g/> ) <g/> .
doc#40 Що таке вид <g/> , буде обговорене далі <g/> , в § 53. </p><p> § 52. ІНФІНІТИВ </p><p> Роля інфінітива в системі форм дієслова до певної міри нагадує ролю називного відмінка в системі форм іменника <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у поданому вище прикладі до недоконаного дієслова співати е кілька доконаних форм <g/> : заспівати <g/> , проспівати <g/> , поспівати <g/> , — але кожна з них не тільки змінює вид дієслова <g/> , а і вносить у межах виду свої додаткові відтінки <g/> , які ми будемо називати внутрішньо-видові відтінки <g/> .
doc#40 У системі видових форм дієслова вони становлять своєрідну надбудову над загальною системою видових пар <g/> , надбудову в головному емоційного характеру <g/> . </p>
doc#40 <p> Прислівник не має форм узгодження або керованости <g/> , виступаючи в реченні як незмінне слово <g/> , що прилягає до іншого слова <g/> .
doc#41 І коли цього не стається <g/> , коли кохання не набирає своїх звичних форм <g/> , коли воно лишається експериментальним <g/> , Вер зраджує Комаху і йде до « <g/> нормального <g/> » Корвина <g/> .
doc#45 Не можу стриматися <g/> , щоб не навести уривок з його діятриби <g/> : " <g/> Вообще денационализация сводится на дурное воспитание ( <g/> підкреслення Потебні — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , на нравственную болезнь <g/> : на неполное пользование наличными средствами восприятия <g/> , усвоения <g/> , воздействия <g/> , на ослабление знергии мысли <g/> ; на мерзость запустения на месте вытесненных <g/> , но ничем не замененных форм сознания <g/> ; на ослабление связи подрастающих поколений со взрослыми <g/> , заменяемой лишь слабою связью с чужими <g/> ; на дезорганизацию общества <g/> , безнравственность <g/> , оподление <g/> " ( <g/> Гол 96 <g/> ) <g/> . </p>