This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | — маркам <g/> … Винятки становлять поспіль пестливі | форми | ( <g/> голівка — голівки — голівок <g/> , голівонька — |
doc#40 | . Деякі з цих займенників уживаються в короткій | формі | ( <g/> кожен <g/> , сам <g/> , всяк <g/> , жаден <g/> ) без різниці значення |
doc#40 | а займенники наш <g/> , ваш існують тільки в короткій | формі | ( <g/> пор <g/> . присвійні прикметники <g/> ) <g/> . </p><p> Займенники |
doc#40 | відповідником для того <g/> , на те <g/> ; щоби — діялектна | форма | <g/> ) <g/> , ( <g/> не <g/> ) хай ( <g/> без відповідника <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Щоб |
doc#26 | Шевченко розцерковнослов'янив перші дві свої | форми | <g/> , а далі запровадив російське слово <g/> . Зв'язки з |
doc#99 | Кулішем <g/> , « <g/> Народнім Малахієм <g/> » <g/> , розпадаються | форми | <g/> , а не знати <g/> , чи з того постануть реформи <g/> . |
doc#40 | і півтора <g/> . І то <g/> , два і півтора мають не три родові | форми | <g/> , а тільки дві — для чоловічого і середнього роду |
doc#15 | , а все речення - на називне <g/> , називне не лише | формою | <g/> , а і способом світосприймання ( <g/> про це - далі <g/> ) <g/> . </p> |
doc#7 | не означати <g/> . Ці слова справді в парадоксальній | формі | <g/> , але схоплюють посутню рису сучасної поезії |
doc#72 | слова мали подвійні форми <g/> , перевагу надано | формі | <g/> , ближчій до російської мови <g/> . Наприклад <g/> , |
doc#81 | студенти ставили або на перерві <g/> , або в писемній | формі | <g/> , були для цього й мої консультації <g/> . Але лекції |
doc#40 | член речення не має тих граматичних | форм | <g/> , в яких відбувається узгодження або керування |
doc#101 | за всяку ціну зберегти наш правопис у такій | формі | <g/> , в якій він оформився після 30-х років <g/> . Цебто |
doc#15 | характеризує називні речення як " <g/> | форму | <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> , |
doc#25 | знаходить натомість тоді далеко більше число | форм | <g/> , де е після губних таки перейшло в і <g/> , як от мітла <g/> , |
doc#31 | , що ховається за нібито революційною | формою | <g/> , зокрема за верлібризмом <g/> . « <g/> Ахтанабіль |
doc#72 | з гаслом про культуру національну тільки | формою | <g/> , кожного <g/> , хто плекав традиції українського |
doc#41 | , коли кохання не набирає своїх звичних | форм | <g/> , коли воно лишається експериментальним <g/> , Вер |
doc#40 | при запереченні вживатися в безособовій | формі | <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Борця того в селі не стало <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> ; « |
doc#40 | часу дієслова і зберігають наголос цієї | форми | <g/> , напр <g/> . <g/> : брав — бравши <g/> , просив — просивши <g/> , гриз |