Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 — маркам <g/> … Винятки становлять поспіль пестливі форми ( <g/> голівка — голівки — голівок <g/> , голівонька —
doc#40 . Деякі з цих займенників уживаються в короткій формі ( <g/> кожен <g/> , сам <g/> , всяк <g/> , жаден <g/> ) без різниці значення
doc#40 а займенники наш <g/> , ваш існують тільки в короткій формі ( <g/> пор <g/> . присвійні прикметники <g/> ) <g/> . </p><p> Займенники
doc#40 відповідником для того <g/> , на те <g/> ; щоби — діялектна форма <g/> ) <g/> , ( <g/> не <g/> ) хай ( <g/> без відповідника <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Щоб
doc#26 Шевченко розцерковнослов'янив перші дві свої форми <g/> , а далі запровадив російське слово <g/> . Зв'язки з
doc#99 Кулішем <g/> , « <g/> Народнім Малахієм <g/> » <g/> , розпадаються форми <g/> , а не знати <g/> , чи з того постануть реформи <g/> .
doc#40 і півтора <g/> . І то <g/> , два і півтора мають не три родові форми <g/> , а тільки дві — для чоловічого і середнього роду
doc#15 , а все речення - на називне <g/> , називне не лише формою <g/> , а і способом світосприймання ( <g/> про це - далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#7 не означати <g/> . Ці слова справді в парадоксальній формі <g/> , але схоплюють посутню рису сучасної поезії
doc#72 слова мали подвійні форми <g/> , перевагу надано формі <g/> , ближчій до російської мови <g/> . Наприклад <g/> ,
doc#81 студенти ставили або на перерві <g/> , або в писемній формі <g/> , були для цього й мої консультації <g/> . Але лекції
doc#40 член речення не має тих граматичних форм <g/> , в яких відбувається узгодження або керування
doc#101 за всяку ціну зберегти наш правопис у такій формі <g/> , в якій він оформився після 30-х років <g/> . Цебто
doc#15 характеризує називні речення як " <g/> форму <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> ,
doc#25 знаходить натомість тоді далеко більше число форм <g/> , де е після губних таки перейшло в і <g/> , як от мітла <g/> ,
doc#31 , що ховається за нібито революційною формою <g/> , зокрема за верлібризмом <g/> . « <g/> Ахтанабіль
doc#72 з гаслом про культуру національну тільки формою <g/> , кожного <g/> , хто плекав традиції українського
doc#41 , коли кохання не набирає своїх звичних форм <g/> , коли воно лишається експериментальним <g/> , Вер
doc#40 при запереченні вживатися в безособовій формі <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Борця того в селі не стало <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> ; «
doc#40 часу дієслова і зберігають наголос цієї форми <g/> , напр <g/> . <g/> : брав — бравши <g/> , просив — просивши <g/> , гриз