This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | характеризує називні речення як " <g/> | форму | <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> , |
doc#40 | впливи наголосу <g/> , про які вже говорено вище ( <g/> | форми | гріха і труда ( <g/> поруч труду <g/> ) збережені під |
doc#40 | ( <g/> те <g/> ) + перша особа множини дійсного способу ( <g/> | форма | майбутнього часу доконаного виду <g/> ) або давай ( |
doc#40 | цього типу мають спільні з прикметниками ( <g/> § 44 <g/> ) | форми | ступенювання <g/> , що нормально закінчуються на -е |
doc#40 | донезмоги <g/> , донехочу <g/> , до останку <g/> , допари <g/> … </p><p> без + | форма | родового відмінка <g/> : безвісти <g/> , без жалю <g/> , |
doc#65 | " <g/> abor <g/> " або " <g/> peluqueria <g/> " " <g/> голярня <g/> " <g/> , | форми | такі зовсім нормальні і ані найменнюю мірою не |
doc#40 | шириться <g/> , а на -чи звужується <g/> . Наприклад <g/> , | форма | будучи вже майже ви- тиснена з ужитку формою |
doc#40 | . Завжди узгоджуючися з іменником <g/> , | форми | прикметника не мають самостійного значення <g/> , |
doc#40 | нім не починали розмови на тую тему <g/> » ( <g/> Лепк <g/> . <g/> ) <g/> . | Форми | ці в займеннику надають мові трохи |
doc#53 | , напр <g/> . <g/> : од людей ( <g/> 8 <g/> , 8 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , одбереться ( <g/> 8 <g/> , 35 <g/> ) <g/> . | Форма | для гістя ( <g/> 8 <g/> , 438 <g/> ) <g/> , напевне <g/> , друкарська |
doc#40 | — пасльону <g/> , літ — льоту ( <g/> але частіше лету <g/> ) <g/> . | Форми | з е в більшості цих слів зберігаються ще в |
doc#40 | Зв'язок виражається тільки в формах відмінка <g/> . | Форми | числа <g/> , роду тощо ніякого граматичного |
doc#40 | напр <g/> . <g/> : « <g/> Літає радість <g/> , щастя світе <g/> » ( <g/> Ол <g/> . <g/> ; пор <g/> . | форму | підскоче в прикладі з Квітки-Ос- нов'яненка <g/> , |
doc#40 | на двох формах числівників цієї групи <g/> : | формі | називного відмінка і одній-єдиній формі для |
doc#40 | розмежовані <g/> . Рішуче переважають форми на -о <g/> ; | форми | на -е усталилися від деяких прикметників <g/> , що |
doc#40 | жіночого <g/> ) творять звичайно назви осіб <g/> , а | форми | середнього роду — назви абстрактних і збірних |
doc#40 | підмет виражений числівником з іменником або | формою | іменника <g/> , залежною від ( <g/> відсутнього <g/> ) |
doc#40 | . Мовець оповідає тут про свої переживання <g/> , але | форми | особи ніби переносять їх на слухача <g/> . </p><p> Ця |
doc#15 | речення зустрічали підтрим в тих аналогічних | формою | конструкціях <g/> , які з самого початку становили |
doc#40 | У наслідок цього вони плутаються <g/> , і аналітичні | форми | продираються й туди <g/> , де можна було б чекати |