Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 на захід ( <g/> гулубка <g/> , мулуко <g/> ) проти вимови о як у тільки перед наголошеними високими голосними на схід ( <g/> гулубка <g/> , але молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й 3-ої особи типу ходе <g/> , просе на сході <g/> , минулого часу типу ходивем <g/> , майбутнього часу типу буду ходив <g/> , інфінітива типу печи ( <g/> а не пекти <g/> ) і окремо вживаного -ся на заході <g/> .
doc#40 Ті рештки двоїни в відміні <g/> , про які говорилося в § 37 <g/> , не мають тепер значення двоїни і функціонують на правах неправильних причислівникових форм множини <g/> . </p>
doc#53 Для Роменщини мапи першого тому АУМ вказують панування інфінітивних форм на -ть ( <g/> мапа 250 <g/> ) і варіянтність форм 3-ї особи на -ає і на -а ( <g/> карта 258 <g/> ) <g/> .
doc#41 І коли цього не стається <g/> , коли кохання не набирає своїх звичних форм <g/> , коли воно лишається експериментальним <g/> , Вер зраджує Комаху і йде до « <g/> нормального <g/> » Корвина <g/> .
doc#81 У другому році мої « <g/> теми <g/> » були <g/> : принципи етимологізування <g/> ; розвиток форм присудковости за Потебнею <g/> ; функції орудного відмінка за Потебнею <g/> ; історія дієвідміни в чеській мові — історична фонетика чеської мови <g/> .
doc#28 Правда <g/> , більшість його поезій закута в чіткі силябо-тонічні розміри і в правильні <g/> , переважно чотирирядкові строфи <g/> ; але нахилу до завершених у своїй пластичній симетрії форм ( <g/> сонет <g/> , октава <g/> , дистихи <g/> ) ми в нього зовсім не помітимо <g/> ; а що ця накинута ним на себе форма віршів заважала йому <g/> , видно з його спроб писати такими типовими для російського символізму « <g/> дольниками <g/> » ( <g/> « <g/> Розлютувався лютий надаремне <g/> » <g/> , « <g/> Ой <g/> , колом сонце догори <g/> » <g/> , « <g/> На побережжі <g/> » <g/> ) і навіть верлібром ( <g/> « <g/> Ще губи кам'яні <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> На старшій стадії розвитку форм майбутнього часу з -му затрималися деякі наші південно-західні і карпатські говірки <g/> : в них -му ще має окремий наголос <g/> , тому при однорядності може не повторюватися при кожному дієслові <g/> , напр <g/> .
doc#63 <p> Наслідок обох тенденцій — відмовлення від форм скутих <g/> , наперед визначених <g/> , шукання форм <g/> , які найбільше адекватні національно-суб'єктивному змістові твору <g/> .
doc#28 <p> У віршах цього настрою й світосприймання Филипович особливо охоче описує вечір <g/> , ту пору дня <g/> , коли все втрачає чіткість обрисів і форм <g/> , стає неокресленим <g/> , неозначеним <g/> , розпливчастим <g/> , невиразним <g/> , часто – зловісним <g/> , іноді – мрійливим <g/> , завжди нахильним до інтроспекції <g/> .
doc#40 Слова пестощі <g/> , пахощі не мають форм з -ість <g/> , бо не можуть показувати абстрактної властивости <g/> . </p>
doc#25 Супроти них менше значення мають — самі по собі дуже важливі — — інші риси “ <g/> наріччя <g/> ” <g/> , що їх Михальчук називає в такому порядку <g/> : 1.Особливий добір успадкованих слів і форм і власне формальне й значеневе “ <g/> оброблення <g/> ” їх <g/> ; 2.Особлива відміна фізіологічно-акустичного характеру звукової системи <g/> ; 3.Новотвори й позичення в словнику <g/> , граматиці й фонетиці — і 4.Суб'єктивні відтінки <g/> , особистості характеру й стилю мови <g/> , що безпосередньо відбивають індивідуальний характер і темперамент народу ( <g/> 2 <g/> , 143 <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Різниця в уживанні цих двох форм <g/> , коли вона є <g/> , випливає з їх формальної структури <g/> , а не з відтінків значення <g/> : форми з буду <g/> , двослівні <g/> , здаються при однорядності <g/> , бо показник майбутнього часу буду може бути вжитий тільки раз для кількох інфінітивів <g/> , напр <g/> .
doc#23 Таким чином Петренко ніби виявляє нову фазу в розвитку української романтики <g/> , перейшовши від епічних народніх форм до романсу <g/> , елегії <g/> , медитації та ін <g/> .
doc#40 <p> Впливом прикметників пояснюється і наявність у говірках багатьох чисто прикметникових або проміжних відмінкових форм від займенників той <g/> , цей <g/> , мій ( <g/> твій <g/> , свій <g/> ) <g/> , чий <g/> , увесь <g/> , напр <g/> .
doc#40 Л. Булаховського <g/> , « <g/> Увагах <g/> » О. Курило ( <g/> § 9 <g/> ) <g/> , « <g/> Grammatik <g/> » С. Смаль- Стоцького і Ґартнера <g/> , « <g/> Українській фразі <g/> » М. Сулими і « <g/> Studien auf dem Gebiete der ruthenischen Sprache <g/> » О. Огоновського <g/> , варта уваги добра книга Р. Смаль-Стоцького « <g/> Значення українських прикметників <g/> » Варшава 1926 і статті Б. Ткаченка Деякі морфологічні іновації в лівобережних південних говорах ( <g/> Записки Харківської Науково- дослідчої катедри мовознавства <g/> , 1927 <g/> ) <g/> , О. Ізюмова Прикметникові суфікси в українській мові ( <g/> Мовознавство <g/> , 9 <g/> ) <g/> , В. Масальського До питання про творення форм вищого ступеня прикметників в українській мові ( <g/> Мовознавство <g/> , 9 <g/> ) <g/> , В. Сімовича До морфології українських прикметників <g/> , ( <g/> »Slavia« <g/> , 12 <g/> , 1933 <g/> ) і А. Поґодіна Образование степеней сравнения в славянских языках « <g/> Известия отделения русского языка и словесности Имп <g/> .
doc#12 <p> 5. Під впливом більшости форм слова <g/> , що правильно мають і <g/> , воно може з'являтися і в відкритому складі <g/> , напр <g/> .
doc#40 В деяких витворюється значення <g/> , відмінне від значення нормальних форм <g/> .
doc#25 членних <g/> ) форм типу новая <g/> , новое <g/> , новую <g/> , новыҌ <g/> .
doc#40 Одначе і перед цими голосними часто р і р' змішуються <g/> , так що поруч форм слів рамка <g/> , загоратися <g/> , рятувати <g/> , буряк <g/> , продірявити <g/> , град з'являються власне не літературні <g/> , але подибувані в літературній мові під впливом живої мови різних місцевостей форми рямка <g/> , загорятися <g/> , ратувати <g/> , бурак <g/> , продіравити <g/> , гряд <g/> , пор <g/> .
doc#53 З одного боку <g/> , в кількох випадках замість форм з і відновлено форми з первісними о чи е <g/> : народ <g/> , год ( <g/> 5 <g/> ) <g/> , порог ( <g/> 7 <g/> ) <g/> .