Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 сімейство <g/> . Це була ніби своя родина <g/> . Це була Україна в усій її єдності й незгоді <g/> . </p><p> Н. почував <g/> : він не
doc#1 дядьками отечества чужого <g/> » <g/> . Але сам дуб <g/> , себто Україна <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко в корінні <g/> : </p><p> А од
doc#4 » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « <g/> Україна <g/> » і « <g/> Петлюра <g/> » <g/> , програмовість далеко менше
doc#4 майстерно <g/> . Використаний він і для мотиву — Україна <g/> . </p><p> Якщо ж говорити про поезії <g/> , де цей мотив
doc#4 золоті <g/> ? </p><p> ( <g/> « <g/> Червень <g/> » <g/> ) </p><p> Натомість сьогоднішня Україна ( <g/> власне <g/> , 1948 р. <g/> , коли це було досить близьке до
doc#9 сповнити довг для цілої руської народности <g/> . Україна дала нам взоровзір народного розвою <g/> , положила
doc#9 . Сю прогалину заступила б російська Україна <g/> . У нас наукові твори на народній мові навряд чи
doc#9 , кажучи це саме словами самого А. Кримського <g/> : « <g/> Україна може служити міркою " <g/> польонізмів <g/> " ( <g/> а Галичина
doc#9 не є польонізми <g/> , бо їх уживає як свої уся Велика Україна <g/> , хоч мовознавець легко відзначить
doc#9 » <g/> : « <g/> Сьогочасна часописна мова на Україні <g/> » ( <g/> « <g/> Україна <g/> » <g/> , 1907 <g/> , чч <g/> . 1—3 <g/> ) і « <g/> Криве дзеркало української
doc#9 собі завданням боротьбу з русифікаторством <g/> Україна для українців <g/> , геть руських <g/> , поляків <g/> , жидів і
doc#9 своє окреме літературне об'єднання — « <g/> Західна Україна <g/> » <g/> . Справді <g/> , в цей час на Великій Україні
doc#9 « <g/> Українське слово <g/> » <g/> , харківська « <g/> Нова Україна <g/> » <g/> . Вони <g/> , по-перше <g/> , повертаються до норм
doc#9 , впливав би галицький елемент <g/> , а якби Україна і далі все ниділа <g/> , він став би пануючим <g/> »lviii <g/> .
doc#10 Є.Тимченко в своєму огляді “ <g/> Язикознавство <g/> ” ( <g/> <g/> Україна <g/> <g/> , 1928,3 <g/> , ст <g/> . 129 <g/> ) не без слушності писав <g/> , що
doc#10 <g/> Очерки истории русского языка <g/> ” Н. Дурново <g/> . “ <g/> Україна <g/> ” 1925 <g/> , 1—2 <g/> , ст <g/> . 185—190. </p><p> 8. Чергові завдання
doc#10 . </p><p> 10. Пленум Правописної комісії в Харкові <g/> . “ <g/> Україна <g/> ” 1925 <g/> , ч.6 <g/> , ст <g/> . 173—175. </p><p> 11. Розділ “ <g/> Правопис
doc#10 Europy Wschodniej і Bliskiego Wschodu <g/> ) <g/> . </p><p> <g/> Україна <g/> ” 1924 <g/> , 4 <g/> , ст <g/> . 154. </p><p> 2. </p><p> ОЛЕНА КУРИЛО </p><p> 1. КРИХТИ
doc#10 чернігівських дифтонгічних звуків <g/> . “ <g/> Україна <g/> ” 1925 <g/> , 5 <g/> , ст <g/> . 14—38. </p><p> 13. Як водили перегеню <g/> .
doc#12 в чужих словах і власних назвах <g/> , напр <g/> . <g/> : унісон <g/> , Україна <g/> , Угорщина <g/> , історія <g/> , Ісак ( <g/> але Іван—і Йван <g/> ) <g/> . </p><p> б <g/> )