This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | сімейство <g/> . Це була ніби своя родина <g/> . Це була | Україна | в усій її єдності й незгоді <g/> . </p><p> Н. почував <g/> : він не |
doc#1 | дядьками отечества чужого <g/> » <g/> . Але сам дуб <g/> , себто | Україна | <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко в корінні <g/> : </p><p> А од |
doc#4 | » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « <g/> | Україна | <g/> » і « <g/> Петлюра <g/> » <g/> , програмовість далеко менше |
doc#4 | майстерно <g/> . Використаний він і для мотиву — | Україна | <g/> . </p><p> Якщо ж говорити про поезії <g/> , де цей мотив |
doc#4 | золоті <g/> ? </p><p> ( <g/> « <g/> Червень <g/> » <g/> ) </p><p> Натомість сьогоднішня | Україна | ( <g/> власне <g/> , 1948 р. <g/> , коли це було досить близьке до |
doc#9 | сповнити довг для цілої руської народности <g/> . | Україна | дала нам взоровзір народного розвою <g/> , положила |
doc#9 | . Сю прогалину заступила б російська | Україна | <g/> . У нас наукові твори на народній мові навряд чи |
doc#9 | , кажучи це саме словами самого А. Кримського <g/> : « <g/> | Україна | може служити міркою " <g/> польонізмів <g/> " ( <g/> а Галичина |
doc#9 | не є польонізми <g/> , бо їх уживає як свої уся Велика | Україна | <g/> , хоч мовознавець легко відзначить |
doc#9 | » <g/> : « <g/> Сьогочасна часописна мова на Україні <g/> » ( <g/> « <g/> | Україна | <g/> » <g/> , 1907 <g/> , чч <g/> . 1—3 <g/> ) і « <g/> Криве дзеркало української |
doc#9 | собі завданням боротьбу з русифікаторством <g/> … | Україна | для українців <g/> , геть руських <g/> , поляків <g/> , жидів і |
doc#9 | своє окреме літературне об'єднання — « <g/> Західна | Україна | <g/> » <g/> . Справді <g/> , в цей час на Великій Україні |
doc#9 | « <g/> Українське слово <g/> » <g/> , харківська « <g/> Нова | Україна | <g/> » <g/> . Вони <g/> , по-перше <g/> , повертаються до норм |
doc#9 | , впливав би галицький елемент <g/> , а якби | Україна | і далі все ниділа <g/> , він став би пануючим <g/> »lviii <g/> . |
doc#10 | Є.Тимченко в своєму огляді “ <g/> Язикознавство <g/> ” ( <g/> “ <g/> | Україна | <g/> ” <g/> , 1928,3 <g/> , ст <g/> . 129 <g/> ) не без слушності писав <g/> , що |
doc#10 | “ <g/> Очерки истории русского языка <g/> ” Н. Дурново <g/> . “ <g/> | Україна | <g/> ” 1925 <g/> , 1—2 <g/> , ст <g/> . 185—190. </p><p> 8. Чергові завдання |
doc#10 | . </p><p> 10. Пленум Правописної комісії в Харкові <g/> . “ <g/> | Україна | <g/> ” 1925 <g/> , ч.6 <g/> , ст <g/> . 173—175. </p><p> 11. Розділ “ <g/> Правопис |
doc#10 | Europy Wschodniej і Bliskiego Wschodu <g/> ) <g/> . </p><p> “ <g/> | Україна | <g/> ” 1924 <g/> , 4 <g/> , ст <g/> . 154. </p><p> 2. </p><p> ОЛЕНА КУРИЛО </p><p> 1. КРИХТИ |
doc#10 | чернігівських дифтонгічних звуків <g/> . “ <g/> | Україна | <g/> ” 1925 <g/> , 5 <g/> , ст <g/> . 14—38. </p><p> 13. Як водили перегеню <g/> . |
doc#12 | в чужих словах і власних назвах <g/> , напр <g/> . <g/> : унісон <g/> , | Україна | <g/> , Угорщина <g/> , історія <g/> , Ісак ( <g/> але Іван—і Йван <g/> ) <g/> . </p><p> б <g/> ) |