Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 То любов оспівується як розрада серцю <g/> , обкипілому кров'ю за нещасливу Україну ( <g/> « <g/> Під стріхою убогою <g/> » <g/> , 1868 <g/> ) <g/> ; то <g/> , в хвилини щастя <g/> , любка нагадує йому Україну ( <g/> « <g/> Буря виє <g/> » <g/> , 1876 <g/> ) <g/> ; весна навіває на нього думки про Україну ( <g/> « <g/> Напровесні <g/> » <g/> , 1882—1890 <g/> ) і т. д. і т. д. Лицар однієї ідеї — такий є Василь Мова як лірик <g/> .
doc#98 З відгалуженнями про аристократію на Україні ( <g/> до якої він <g/> , мабуть <g/> , не належав <g/> ) <g/> .
doc#72 Україна ( <g/> Київ <g/> ) 1907 <g/> , 1-3. </p><p> Ніколаєнко 3. Боротьба навколо мовних питань на Закарпатті в 30-х роках XX ст <g/> .
doc#74 Відбувалася третя інвазія Росії на Україну ( <g/> перша окупація України військами Радянської Росії тривала від січня до березня-квітня 1918 року <g/> ; друга - від січня до серпня 1919 року <g/> ; третя розпочалася в грудні 1919 року і докотилася півдня України в лютому 1920 року <g/> ) <g/> , і Сталін командував військами <g/> .
doc#71 <p> xix Слова й вирази галицького походження <g/> , запроваджувані індивідуально <g/> , трапляються в мові майже всіх сучасних письменників <g/> , навіть тих <g/> , які ніколи в житті не мали зв'язків із Західною Україною ( <g/> приміром <g/> , Олесь Гончар <g/> ) <g/> .
doc#45 <p> Потебня тримався осторонь не тільки найближчого оточення в провінційному Харкові <g/> , не мав він контактів ні з ширшим громадським життям на Україні ( <g/> про що дакладніше далі <g/> ) <g/> , ні будь-де в Російській Імперії <g/> .
doc#72 — Більшовик України ( <g/> Харків <g/> ) 1930 <g/> , 13-14. </p><p> — <g/> .
doc#72 Як наслідок установу закрито 1936 року <g/> ) <g/> , істориків <g/> , що належали до школи М. Яворського ( <g/> 1933 <g/> ) <g/> , художників-членів АРМУ ( <g/> АСОЦІАЦІЯ революційного мистецтва України <g/> ) <g/> , співробітників не одного інституту ВУАН і багато інших <g/> .
doc#72 Київ ( <g/> Держполітвидав <g/> ) 1961. ( <g/> Інститут історії партії ЦК КП України <g/> ) <g/> . </p>
doc#63 Вона втратила Україну покищо територіяльно — і тому для неї здебільша є тема <g/> : я в Україні — або <g/> : я поза Україною <g/> , але майже ніколи я і Україна <g/> , - як два змагуни <g/> , як два полюси любови-ненависти <g/> . </p>
doc#59 Яке тут усе типове <g/> : і уявлення України олеографічними соняшниками й вишневими садками - і це на ущербі тридцятих років <g/> , коли зовсім <g/> , зовсім не так виглядала реальна Україна <g/> , - і особливо це формулювання « <g/> я стала українкою <g/> » <g/> , - саме стала <g/> , не народилась <g/> , не виховалась <g/> , а схотіла і стала <g/> . </p>
doc#45 Україна <g/> , 1927 <g/> , 1-2. </p><p> 3. X. Д. Алчевская <g/> .
doc#45 Україна <g/> , 1928 <g/> , 2 <g/> , </p><p> 42. Н. С ( <g/> умцов <g/> ) <g/> .
doc#58 Річ бо в тім <g/> , що інші герої — позитивні борці за Україну <g/> , а Олекса — опортуніст <g/> , моя-хата-з-крайник <g/> , і так йому й треба <g/> . </p>
doc#32 <p> Практичний <g/> , цілеспрямований і дієвий <g/> , Кубійович у НТШ поставив майже все на карту практично потрібних і економічно доцільних проектів <g/> , що приносили б гроші <g/> , а не розтринькували б їх — гандбух ( <g/> підручна книга <g/> ) України <g/> , а потім Енциклопедія України <g/> , проекти грошово рентабельні <g/> , але не розвідкового <g/> , а компілятивного характеру <g/> .
doc#92 Моє прізвище було добре відоме в мовознавчих колах України <g/> , але тільки </p><p> 3 передвоєнних часів <g/> .
doc#65 Чи треба знов повторювати те <g/> , про що я писав у попередньому огляді “ <g/> Мовознавства <g/> ” <g/> , — що <g/> , незалежно від мого ставлення до політичної системи на Україні <g/> , бажання поліпшити працю мовознавчого закладу й журналу аж ніяк не спрямоване на повалення політичної системи і цьому поваленню не сприяє ( <g/> як і не перешкоджає <g/> ) <g/> ? </p>
doc#17 Куліш не жаліє старої України <g/> , бо він знає і бачить <g/> , що вона себе вичерпала і далі існувати <g/> , як дотепер <g/> , не може <g/> .
doc#101 Не люблю слова « <g/> спонсор <g/> » <g/> , але його широко вживають на Україні <g/> , воно має шанс стати словом з найвищою кількістю вживань <g/> . </p>
doc#40 Двоїна іменників чоловічого роду більше збереглася на сході України <g/> , двоїна іменників жіночого й середнього роду — більше на заході <g/> ; та скрізь вона остаточно виходить з ужитку і в літературній мові нормально не вживається <g/> .